Після весілля молодшого сина мені зателефонувала дружина старшого сина та почала звинувачувати у скупості. «Яблуком» розбрату стала квартира, яку ми з чоловіком подарували молодшому сину.
Варто почати з того, що у нас є два сини. Між ними різниця у 10 років. Коли підріс старший та вирішив створити родину, у нас не було можливості подарувати синочку квартиру. Зате ми оплатили весілля. Тоді ніяких образ не виникало. Син все зрозумів, дуже дякував, адже грошей на святкування у батьків нареченої не було. Спочатку вони жили на орендованій квартирі. Він кілька разів їздив у відрядження в іноземну країну та завдяки таким заробіткам заробив на гарне трикімнатне житло.
Коли прийшла черга молодшому одружуватися, ми з чоловіком вирішили подарувати йому квартиру. Ми не стали мільйонерами. Просто так сталися обставини: в спадок отримали хатину в селі. Продали її, доклали своїх грошей та купили однокімнатну молодшому.
Коли на святкування я сказала тост та подарувала молодятам ключі від нового житла, інша невістка демонстративно встала із столу та пішла додому. Цим вчинком вона принизила і свого чоловіка, і молодят, і нас з чоловіком. Та їй було байдуже на духовне. Вже згодом я дізналася, що для неї святе в життя – матеріальне. А вже наступного дня я отримала дзвінок, який посварив мене з моїм старшим сином та його дружиною.
Невістка почала принижувати мене та говорити, що старшому нічого не дали. Буцімто йому довелося гарувати на чужій землі, щоб заробити на житло. А от молодшому ми піднесли квартиру на блюдці. Невістка зазначила, що така несправедливість їй дуже не подобається. Я й рота не могла відкрити. Адже хотіла нагадати, що її батьки ї копійки не додали до весільного бюджету. Також хотіла розказати, за яких умов стало можливим купити квартиру молодшому.
Але це ще не все. Ошелешила мене наступна пропозиція. Невістка сказала, що може пробачити таку неповагу до її родини, якщо я з чоловіком перепишу на них нашу квартиру.
Я хотіла нагадати їй, що на святкування їхнього із старшим сином весілля її батьки не дали ні копійки. Ми ж оплатили весь банкет, і тепер у неї повертається язик закидати мні таке. Вона мені кинула, що оплатити весілля – то наш обов’язок. І що моєму сину дуже пощастило, що в дружинах у нього вона. Це і є найбільший подарунок і плата за все.
Після цих слів у мене зник дар говорити. Я була шокована.
– А де ж нам з чоловіком жити? На вулиці?
– Переїжджайте до своїх батьків у село. Якось вживетеся.
Мене таке нахабство принизило до глибини душі. Ми і так допомогли старшому сину організувати весілля. Навіть оплатили медовий місяць в Болгарії. А вона забажала нашу квартиру. Тим паче, сама живе у трикімнатній. Що вона з нашою буде робити?
Ми сподівалися, що хоча б старший син стане на наш бік. Але невістка «налила» меду у вуха своєму чоловікові. Він також ні з того, ні з сього образився на нас.
Оскільки ми відмовилися віддавати квартиру, невістка заборонила нам бачити внуків. Сама не контактує з нами, і сину заборонила. Така ситуація нас дуже гнітить. Але іншого виходу ми досі не бачимо. Віддавати квартиру – справжня дурість, ми не хочемо вестися на маніпуляції невістки. Але за онуками сильно сумуємо!
Як думаєте, що у цій ситуації робити?
В матеріалі використані ілюстративні фото
