Іван із Ніною одружені давно. До весілля вони то зустрічалися, то сварилися. Завжди якісь причини. Вірніше якась причина. До Ніни Іван зустрічався з Каріною. Та дівчина завжди з’являлася в невідповідний момент. Як тільки Ніна з хлопцем збираються разом піти гуляти, обов’язково зустрінуть Каріну. Так трапляється, що Каріна то ногу підверне, Іван несе її на руках до таксі, тому що більше нікому. При тому просить, щоб Іван їхав із нею, до квартири дійти, щоб допоміг.
Ніна розверталася і з гордо піднятою головою швидко йшла в іншому напрямку. Місяць Іван бігає навколо Ніни з квітами, щоб пробачила йому. Адже він не винен, що Каріні нікому допомогти. Так продовжувалося довго. То сваряться, то миряться. Причина сварок тільки Каріна. Ніна вже хотіла виїхати з міста, тому що нічого не міняється. Все як завжди. Про кохання розповідає Ніні, а носиться з Каріною.
Коли Ніна наважилася виїхати, почула новину, Каріна виходить заміж і їде з новим чоловіком в столицю. Тільки після того, як вона виїхала, відносини Івана і Ніни налагодилися. Вже через пів року вони святкували весілля. Жили добре. Чоловік, можна сказати, носив свою дружину на руках. В них все складалося добре. Купили квартиру. А Нінину, яка дісталася від її бабусі, здавали квартирантам. Все ж таки дохід.
Живуть вони вже вісім років. Донечка Настя, якій виповнилося сім років, ходить в перший клас. Сьогодні телефонувала її вчителька, і сказала, що дівчинка захворіла. В неї піднялася температура. Тому бажано, щоб раніше забрали її додому. Ніна зателефонувала Івану. Говорила, щоб забрав Настю зі школи й привіз до неї. Увечері після роботи, заїде і разом поїдуть додому. Іван пообіцяв. Але через десять хвилин телефонував, говорив, що не може, щоб сама поїхала по доньку.
Ніна відпросилася на годину. Поїхала в школу. Настя і справді виглядала не дуже добре. Медсестра сказала, що дала пігулки від температури. Наразі дівчинка почувається краще. Ніна знову телефонувала Івану, не везти ж хвору дівчинку в автобусі. Чоловік говорив, що він до цього часу зайнятий, нехай Ніна сама щось придумає. Тим паче, що вона вже в школі. Нічого Ніні не залишилося, як викликати таксі, так швидше.
До вечора Настя лежала на дивані в мами на роботі. Добре, що там є де полежати. Наразі пішли такі дні, що Ніну не відпустили раніше з роботи. Термінове замовлення потрібно виконати. Тому і сиділи до вечора, поки Ніна все владнала. Наступного дня попередила. Що не вийде. Лікуватиме донечку. Тому що вже й кашляти почала. Зранку підуть до лікаря. Якщо потрібно, то піде на лікарняний. Адже сьогодні зробила всю роботу.
В кінці робочого дня зателефонувала Івану, спитати, чи звільнився, довезе їх додому, чи знову самій щось придумувати. Чоловік пообіцяв, що незабаром під’їде. Хвилин через десять. В назначений час Ніна у вікно побачила машину чоловіка. Вони з Настею вдяглися і вийшли до нього. Ніна стала як вкопана. В машині чоловіка на передньому сидінні сиділа Каріна. Вона усміхалася і переможно дивилася на Ніну.
– Привіт, — сказала вона і продовжила,- а мені сьогодні Іван весь день допомагає. Я приїхала вчора увечері. А сьогодні з самого ранку мені потрібно зібрати всі документи на будинок. От Іван мене і возив, щоб я встигла.
Ніна слухала, дивилася на Івана і розуміла, що Каріна говорить правду. А як же вона з хворою донькою катається по місту в таксі, а він катає свою колишню коханку. Чи може вже сучасну? Іван підганяв Ніну, щоб вона швидше сідала в машину. Потрібно Каріну везти іще в одне місце.
– Ти, Іване, вези Каріну, а ми з донечкою на таксі доберемося, — сказала Ніна і викликала таксі по телефону.
– Добре, — сказав Іван, завів машину і поїхав.
Телефонує чоловік, — Ніно ви де? Я приїду заберу вас? Я вже звільнився.
– А ти вже назовсім вільний, — в трубку відповідає Ніна і вимикає телефон.
Вона приїхала до подружки. Попросилася пожити два тижні, поки з’їдуть квартиранти, Ніна з ними домовилася. А чоловік нехай і надалі возить Каріну, якщо рідна хвора донька на другому плані.
