У моєї мами зовсім не склалося з особистим життям. Закохалася вона в одруженого мужчину, за якого не могла, звісно, вийти заміж. Вона беззастережно кохалася з цим мужчиною і завагітніла мною.
Коли про це дізнався коханий, він перестав з нею спілкуватися. Так вона опинилася в дуже непростій ситуації. Коли мені було вже майже три рочки, вона зустріла іншого мужчину, за котрого вийшла заміж.
Вітчим з перших днів чомусь не злюбив мене малого. Майже знущався наді мною. Докоряв постійно матері за зайвий рот в хаті. Матір це дуже дратувало.
Врешті одного разу вона не витримала і, взявши мене за руку, кудись повела. Матір не зважала на мої сльози. Привела під хату батька, як я дізнався вже трохи в старшому віці, втекла. Я заплакав. Незнайома жінка відчинила двері і, голосно зойкнувши, забрала мене до хати.
Таким було знайомство з людиною, яка волею долі все життя присвятила мені. Вона була добра і любила мене.
Мій кровний батько не приділяв мені уваги, часом міг нагримати на мене, коли був у поганому настрої. Тому я намагався якомога менше потрапляти йому на очі.
Мама також його боялася, бо коли він приходив трохи напідпитку, то їй також перепадало. Коли мені було вже 16 років, я вступив до інституту. Саме тоді зненацька пішов з життя вітчим. І нам стало жити легше морально. Я почав пошуки якогось заробітку і влаштувався помічником на «Новій пошті».
Згодом поміняв роботу за фахом, почав з тестувальника, потім почав писати програми. Мій заробіток зріс в рази. Тепер я допомагав фінансово матері.
Зненацька одного дня з’явилася моя кровна матір. Вона казала, що зобов’язаний піклуватися за неї, що майно від покійного батька також за законом повинне належати їй.
Я мовчки зачинив перед її носом двері. Після цього випадку вона більше не з’являлася в мене вдома. Вона для мене була чужою людиною. Рідною була та, яка всиновила і віддала все тепло і опіку.
