Як Тарас знайшов жінку, яка нічого не вимагала. Але йому це не сподобалось.
Розумієте, я вже тисячу разів намагався знайти жінку в додатках для знайомств, але це забирає занадто багато часу й нервів Треба їм писати, намагатись зацікавити, стукати пальцями по клавіатурі, слухати їхні нудні жіночі проблеми Якби можна було без усього цього був би вам дуже вдячний! сказав Тарас. Чи можна взагалі зробити так, щоб жінка сама мене вибрала, і це не вимагало ні розмов, ні заучування жартів з журналу «Плейбой», ні банальної ерудиції?
Можна! знизав плечима істота з сірого їдкого диму. Сьогодні вам усе можна, що вже казати. Адже ви мене для цього й викликали.
Добре. Тоді ще додайте, будь ласка, що гроші я на неї витрачати не збираюсь. Навіть копійки. Щоб без цих походів по кавярнях, жодних медовиків за мій рахунок, які ще й невідомо, чи окупляться. Щоб мені не довелося вдягати сорочку, втягувати живіт, старатися справити враження Щоб вона відразу затягла мене до себе. Таке можливо?
Сіра істота в руці тримала щось на зразок блокнота й ручки. Уважно, з виглядом улесливого офіціанта, вона записала замовлення й кивнула.
Я ж кажу усе, що завгодно. Ще щось?
Ну щоб вона нічого не вимагала у матеріальному плані, звісно. А то знаєте, наші жінки постійно чогось хочуть айфони, діаманти, шуби Я, звичайно, ніколи не дарував, але чоловіки розповідали. Лише безкорислива любов, без жодної нотки меркантильності, як у тих європеек чи філіппінок. Я дивуюсь за кордоном жінки спокійно працюють, а чоловіки вдома сидять, і ніхто їм слова не каже. А у нас одразу приліплять ярлик: «на шиї у баби сидить». Ось без цього, будь ласка.
Буде виконано! знизала плечима істота. Але ви, Тарасе, якось скромничаєте, наче не до демона прийшли, а до бюро знайомств. Таких жінок і без магії повно, а у вас унікальні можливості. Чому б не скористатись?
Ну добре. Щоб ще й господарна була! загинав пальці Тарас. Щоб хазяйнувала, смачно готувала, прибирала, і щоб їй у голову не лізло вимагати від мене всіх цих жіночих дурниць це раз. Щоб ніколи не свердлила мозок, завжди підходила з ніжністю, тішилася, дивлячись на мене це два. І щоб не хотіла від мене дітей це три. Дуже важлива умова, адже всі знають, що діти потрібні жінкам. А мені вони зовсім не потрібні. Мабуть, усе.
Якось скромно сіра істота похитала головою. Я, звісно, не маю права радити, але може, виберете зовнішність? Бо таких жінок, як ви описали, і зараз можна знайти багато чоловіків так і роблять. Тільки вони будуть не дуже вродливі й набагато старші, а вам, мабуть, хочеться студентку?
Так, так, студентку! Тарас аж підстрибнув від радості, що не пропустив головне. А то мало що. Високу, гарну, струнку, з ніжною, як персик, шкірою. Але при цьому добру, співчутливу, з великим серцем. А то сучасні дівчата дрібні стали, самі знаєте
Авжеж, знаю! відповіла істота. І Тарасові на хвилину здалося, що вона злісно посміхається. Хоча як може сміятися дим. Та це було зовсім неважливо. Незабаром він зустріне ту саму. Точніше, вона його зустріне, забере додому, і
Тарас блаженно заплющив очі. А прокинувся раптом у снігу на якійсь незнайомій смітниківні. Поряд валялася шкірка від ковбаси та рибячий хребет. Нестерпно болів бік. Все навколо здавалося величезним і дивним. І тільки молодий жіночий сміх, ніжним дзвіночком лунаючий подвірям, як і раніше здавався чарівним.
Марічко, дивись який гарний котик! Бідолашний, мабуть, собаки погризли! Я візьму його додому! Годуватиму, пеститиму, доглядатиму!
Добре в тебе серце, Оленко! відгукнувся другий жіночий голос, більш різкий і неприємний. Побачила звірятко і одразу в хату тягнеш. А тобі воно навіщо? А якщо він по весні орати почне? Кошенят захоче
Не почне, я його до ветлікаря відведу. Іди сюди, котику
Міцні жіночі руки щільно притиснули кота до себе. Тарас хотів закричати, але з його рота лунало лише жалісне нявкання
