Ця історія відбулася на самісінькому початку мого сімейного життя, коли я і дружина щойно побралися. З самого старту я помітив деякі дивні речі, але не надавав їм великого значення. Ця дивина була не в характері моєї дружини вона і зараз для мене взірець, а от у поведінці її матері, моєї тещі.
Все почалося з весілля: теща була настільки похмура і напружена, ніби ми не святкували, а прощалися з кимось назавжди. А після весілля поводилася ще дивніше. Оскільки ми були молоді й не мали власної квартири, мусили жити у неї.
Як тільки переступили поріг її дому, вона почала проявляти підкреслену доброзичливість, що здавалася щирою аж до жалю. Я думав тоді, що вона справді радіє нашому щастю, а її похмурість на весіллі пояснював якимось недомаганням. Але за цим сумним напівусміхом приховувалася пасивна агресія, приправлена дрібними підколами. І час від часу вона нишком шпигувала мене докорами, немов навмисне.
Наприклад: серед ночі вона вставала мити посуд, який я вимив напередодні ввечері. Якось я побачив це і запитав, що вона робить. Вона з невинною міною відповіла, що миє брудний посуд.
Чи, виходить, мої тарілки не чисті? подумав я з підозрою, і тоді вперше засумнівався у її доброті.
Довго я приймав її докори за материнські поради і часто розповідав їй про найінтимніше навіть про непорозуміння з дружиною.
Сталося так, що мій давній друг працював водієм у установі моєї тещі. Через її співробітниць він почав чути плітки про наш сімейний побут. Тільки от у їхній версії я був злиднем і невдахою, а дружина підступною інтриганкою, яка мріяла про квартиру матері. Родинні «ігри»
Саме тоді я остаточно зрозумів: для тещі я таємний ворог.
Від природи вона мала дивовижну тягу до чистоти її квартира сяяла, як операційна. Вона вимагала того ж і від мене з дружиною. Ми старанно намагалися відповідати її стандартам, але догодити повністю було нереально.
А коли їй довелося їхати у службове відрядження на два тижні, нас вона зобов’язала тримати квартиру у зразковому порядку. Найменша крихта сміття чи волосся у ванній могли її привести до істерики, а невимитий посуд загрожував інфарктом. Тому коли вона була вдома, ми з дружиною трималися «на піку порядку».
Однак ці два тижні ми вирішили хоча б трохи перепочити від тотального прибирання і навести повну чистоту лише напередодні повернення. Теща, здогадуючись про наші плани, спеціально дала помилкову дату повернення і мала намір зявитися раптово, ще й привести з собою своїх подружок, щоб показати мене у «негарному» світлі.
Але моя згадана подруга повідомила мене про її хитрий задум, і я від злості вирішив дати тещі урок. Я прибрав всю квартиру до ідеального стану усе блищало й виблискувало, і просто почав чекати.
Теща з’явилася разом із компанією своїх приятельок та водієм. Потай і зі сміхом вона відкрила двері, сподіваючись на скандал, та впустила усіх, мов гурт волоцюг.
Яка то була її несподіванка, коли вони увійшли у квартиру, чисту за її ж стандартами навіть краще! Її подруги глипали на тещу і перешіптувались, а я, спокійно витираючи долоні і ставлячи пилосос на місце, промовив:
Звідки у тебе такий ідеально чистий килим?
Теща була у відчаї. Вона металася кімнатою, нишпорила по кутах, а я подумки тиснув кулаки: «Не знайдеш нічого, не знайдеш!» заспокоював себе.
Тож моя теща осоромилася і стала предметом глузувань серед своїх колег. Плітки більше не мали слухачів, а багато хто став на мій бік у будь-яких суперечках. Я завдав їй сильного удару по самооцінці, й хоча минуло сімнадцять років, мабуть, вона ще досі згадує ту ситуацію.
