Якось, тижнів так три-чотири тому, я познайомився з дівчиною на ім’я Аліна. Чесно скажу – дуже сподобалась на зовнішній вигляд. І лице, і фігура, і доглянута. Ну коротше налюбуватися нею не міг. Тому я вирішив запросити її на побачення. І вона, на моє здивування, погодилась.
Звісно ж в парк на морозиво я її не міг запросити, тому наше побачення було домовлено провести в ресторані. Я якраз знав один не дуже дорогий, але при цьому достатньо солідний та хороший ресторан. Машину я взяв у друга. Ну ви розумієте, щоб справити враження.
Поїхав забрати її з офісу, як вона попросила. Забрав я її, завів в ресторан, все як по методичці. Я почав пропонувати їй різні страви з меню. Але вона тільки мовчки сиділа та розбирала меню. Відмовилась від м’яса та риби, бо м’ясо на вечерю не можна, бо велика кількість білків, а риба від м’яса по кількості білків не відрізняється. Алкоголь вона не п’є. Смажене чи копчене – не для неї, бо то все лише чисті канцерогени. Тортик чи якийсь десерт також не підходить, бо занадто калорійно, а через сьогоднішнє побачення вона відмінила тренування.
З горем пополам через пів години вона вибрала салат. Їла вона його і мені про користь і про кожну травинку розповідала. Мені так погано і нудно стало, ніби я з якоюсь заучкою на побачення прийшов.
Собі я не замовив нічого дорогого. Вирішив, що прийду додому, накупую м’яса, нажарю його і з пивом саме то. І дуже вчасно мені зателефонувала сестра. Я ніколи ще так не радів її дзвінкам. Я взяв, відійшов поговорити, а потім збрехав Аліні, що викликали по роботі, оплатив рахунок та пішов.
Поїхав я додому, здійснив свій план та відпочивав цілий вечір. Не потрібна мені та фігура і краса, якщо дівчина зі мною ні м’яса не поїсть, ні вина не вип’є.
