Важка річ за один раз вирішити
На літні канікули Оксана з чоловіком відвезли дітей у село, що недалеко від їхнього міста. Навідували їх що вихідних, інколи вона їхала сама. Село за сім кілометрів, тож Оксана могла в пятницю ввечері після роботи сісти на автобус, якщо Андрій у вихідні працював.
Можливо, вона й не їздила б щоразу, але по-перше сумувала за дітьми, а по-друге батько після інсульту потребував допомоги, треба було підтримати матір з городом. У цю пятницю зібралась їхати одразу після роботи.
Андрію, я одразу до дітей у село, тож їж тут без мене, у холодильнику все є. А в неділю приїжджай за мною, у тебе ж вихідний, дивно, що в суботу працюєш
У нас там повний завал, відповів чоловік. Шеф сказав, що заплатить.
Оксана працювала головним бухгалтером у конторі, у пятницю поспішала закрити звіт, так поспішала, що через це й помилилась, і так його й відправила вищому начальству у область.
У суботу після обіду задзвонив начальник Тарас Іванович.
Оксано, що ти там накоїла із звітом? Мені дзвонять зверху й лають, негайно виправляй, інакше позбавишся премії.
Я в селі, Тарасе Івановичу, може завтра? Та й що я могла Він не дав їй договорити.
Мене не цікавить, де ти, казав виправляй! кричав так, що його чула мати, що стояла поруч.
Добре, зараз поїду.
Ой, доню, хто це так кричить?
Мій начальник, Тарас. Щось я там у звіті накосячила, поспішала вчора. Гаразд, треба їхати, одразу в офіс заїду. Терміново йому, бач
Попрощалась із тринадцятирічним сином і десятирічною донькою.
Ну що, дітки, до наступних вихідних.
Приїхавши до міста, пішла одразу в офіс, подзвонила охороні, щоб не викликали тривогу, увімкнула компютер і сіла за звіт. Перевір
