У мене було два кавалери: керівник відділу продажів Едуард та простий кур’єр Олександр. Я знаходилась на роздоріжжі. З однієї сторони, якщо я оберу Едуарда, то зможу жити в достатку і навіть не працювати, наші діти матимуть дах над головою, хорошу освіту та все, що забажають, а з іншої як же я зможу жити з людиною, яку не кохаю, лягати з ним в одне ліжко, ділити побут, щодня бачити його обличчя. Я так не зможу. Тим більше, що кохаю я Олександра.
Мій коханий живе з мамою, заробляє небагато, батька в нього немає, вищої освіти теж. Перспектив я не бачу. Що робити?
Я вирішила скористатися загальновідомим методом та уявила по черзі життя з Едуардом та Олександром.
Врешті-решт, я обрала Олександра. Батьки заперечувати мені не стали, хоч і не розуміли мій вибір. Мама мовчала та по її очах було видно, що вона сильно за мене переживає, адже я не звикла до бідного життя. Та я зробила свій вибір.
Ми пішли жити до матері Олександра, потри мої побоювання вона відносилась до мене добре, згодом у нас народилася дитина, за нею друга, я засіла в декреті, бо діти вимагали багато часу. Крім часу вони вимагали ще й грошей. Олександр так і працював кур’єром.
Мені було дуже сумно, коли діти просили купити їм якийсь смаколик, а я мусила їм відмовляти через нестачу коштів. Саме тоді я й згадала Едуарда, на деякий час я засумнівалась у своєму виборі. Адже якби я тоді вийшла заміж за Едуарда, то у мене та моїх дітей не було б зараз фінансових проблем.
Довго тримати це в собі я не могла та згодом почала виказувати своє незадоволення Олександру. Він сильно засмутився, казав, що робить для нас все можливе. Ми все частіше та частіше почали сваритися та я уже починала думати про розрив стосунків. Якось гуляючи з дітьми по парку я помітила парі літніх людей, як прогулювалися під ручку. Вони були дуже бідно одягнені, але такі щасливі. Та тут мене осінило, я зрозуміла, що не в грошах щастя, адже у мене є те, що не купиш за гроші. Коханий чоловік та здорові діти.
Коли я повернулася додому, Олександр повідомив, що він вирішив поїхати за кордон на заробітки для того, щоб заробити грошей на власне житло. Я попросила у нього пробачення за свою поведінку та перепитала чи він впевнений у своєму рішенні, коханий ствердно кивнув.
Через 5 років ми уже мали власне житло та проживали окремо. А потім Олександр отримав дивного листа. Написав його дідусь по батьковій лінії, з’ясувалося, що у нього крім Олександра нікого немає з рідних та він вирішив призначити мого чоловіка своїм спадкоємцем. Статки у дідуся були великі: нерухомість, авто, бізнес.
Так мій чоловік в один момент став казково багатою людиною. Я дуже боялася, що теперішній статус його змінить та він мене покине та глибоко в душі я знала, що це той самий кур’єр Олександр, якого я колись покохала за його добре серце. На щастя, я не помилилась та Олександр залишився таким же, як і в момент нашого знайомства. Він успішно вів справи та відкрив власний благодійний фонд для допомоги тим, хто цього потребує.
Я щаслива, що в результаті обрала коханого чоловіка та мій вибір виявився вдалим.
