Дмитрика в школу водила бабуся. Добре, що живе поруч. Хлопчик біжить до бабусі, а потім ідуть до школи. Додому також приводить бабуся. Приведе зі школи, в бабусі домашні завдання учать. А коли тато з мамою приходять з роботи, ведуть сина додому.
В один із таких вечорів, у бабусі побачили ще одного хлопчика, Тимура. Його маму сьогодні забрали в лікарню. Крім мами у хлопчика немає нікого. Є тітка, яка живе в другому кінці міста, і з якою вони мало спілкуються. От бабуся пожаліла малого, забрала до себе. Повідомила його мамі, що коли хто по нього прийде, то він буде у бабусі. Та зранку, коли Дмитрик прийшов до бабусі, Тимур знаходився там. Виявляється по нього ніхто не приходив. Тому в школу пішли разом.
Після уроків, коли бабуся прийшла по Дмитрика, Тимур пішов із ними. Валентині Семенівні шкода хлопця, нехай іде до неї, а то голодний ходити буде. Тимур сказав, що потрібно зайти на квартиру, взяти змінний одяг. Вони всі разом завернули до будинку де живе Тимур, а потім підуть до бабусі.
Яке ж було здивування, коли у квартирі побачили тітку Тимура. Виявляється вона ще вчора переїхала у квартиру опікуватися племінником. Валентина Семенівна запитала, чому не забрала хлопчика додому? На що та відповіла, що він доглянутий, то чому його забирати. Мама повернеться, і Тимур буде жити вдома.
Бабуся з Дмитриком відразу вийшли з квартири й пішли додому. В спину їм кричала тітка Тимура, що вони безжалісні, тікають від сироти. Не можуть допомогти в тяжку для нього хвилину. Валентина Семенівна шокована. Так що та тітка робить у квартирі сестри без хлопця? Адже її запросили доглядати за ним, а не спроваджувати його з дому.
Увечері бабуся жалілася сину і невістці, на ту жінку. Виходить пожаліла хлопчину, натомість її ж звинувачують не зрозуміло в чому. Отак і допомагай дитині, а рідна тітка не збирається доглядати Тимура, лише у квартирі господарює.
