У Віри дві донечки. Виховувала одна, через те, що чоловік після декількох років спільного життя, поїхав на заробітки, і Віра його більше не бачила. Дівчатка виросли помічниці, на радість мамі. Але час іде, і донечки, коли прийшов їхній час повиходили заміж. Приїжджають до мами інколи, адже свої сім’ї, діти, часу не вистачає. Віра не ображається, сама така була.
Дома у квартирі сидіти не хотілось, тому всю увагу приділяла роботі, затримувалась допізна. Начальник відділу звернув увагу на працьовиту робітницю. Спочатку перемовлялись декілька слів, потім разом стали виходити з роботи, посидять в кафе. Поступово зблизились, але коли Віра дізналась, що чоловік одружений, перестала зустрічатися з ним.
Після тих побачень пройшло два місяці. Віра почувалася дуже погано. В лікарню боялась іти, якщо виявлять тяжку хворобу? А так можливо пройде, і все буде добре. Але погане самопочуття не проходило, і набравши духу пішла до лікаря. Лікар направив на обстеження, в першу чергу до гінеколога. Нічого не підозрюючи, Віра скаржилась, що в неї нудота, крутиться голова, і взагалі тяжко. Яке ж здивування було, коли лікар привітав із поповненням, і запитав, народжувати будете. Такого жінка не чекала, спочатку навіть не зрозуміла, що запитували в неї. Як народжувати, кого? Дитятко буде в вас, вісім тижнів уже. На такий подарунок долі не знала як реагувати. Адже їй уже п’ятдесят чотири роки. Але лікар говорить, що аборт робити пізно, і на здоров’ї відіб’ється. Віра додому йшла задумавшись. Що робити? Як сказати дівчатам, соромно, і внучки бабусею називають, а тут знову мама.
На другий день на роботі, зайшла в кабінет до начальника, і сказала йому все, як є. Чоловік також був ошелешений, попросив часу подумати. Потім сказав, що з дружиною живуть окремо уже давно. Просто Віра не дослухала його тоді, коли говорив про дружину. Наразі він не проти жити з Вірою, а за цей час розлучиться з дружиною, і запропонує Вірі узаконити їхні відносини. Дочки, коли дізналися новину, також раділи за маму, адже в неї буде своя сім’я, і вони не будуть турбуватися, що мама одна.
