Якось хлопці стали говорити про маму, як їй бідолашній важко й тепер вони повинні про неї подбати. В моєму розумінні подбати – це навідуватися в гості, телефонувати, цікавитися здоров’ям. В разі потреби відвести до лікаря, купити продуктів чи ліки. В їхньому – кожного місяця виділяти матері половину від своєї зарплати, щоб вона й надалі жила ні в чому собі не відмовляючи

Я познайомилася з родиною свого хлопця ще до нашого заміжжя. Вони мені сподобалися. Люди привітні, компанійські одразу справили гарне враження. З ними можна й пожартувати, й про серйозні речі поговорити. Окрім Лева у них ще молодший син є, Данило. Особливо мені сподобалося спостерігати, як чоловіки матері своїй допомагають. Тож, коли сама виходила заміж, була спокійна, що Лев дбатиме про мене, як годиться.

Ми були у шлюбі уже 5 місяців, коли нас запросили на день народження до свекра, ювілей – 50 років. Гостей мало бути багато, влаштовували святкування вдома. Коли ми з Левом приїхали, робота кипіла повних ходом. Батько займався куркою та запеченою картоплею, молодший кришив все на салати, чоловікові довірили шашлик, а мені закуски.

Помітивши, що бракує іще одного члена сім’ї, запитала, куди це пропала свекруха. Думала вона до магазину побігла щось докупити чи може подарунок для чоловіка готує. Данило жартома відповів: «Мама марафет перед гостями наводить». Лев мені розшифрував: «Вона у перукарні. Мама завжди поновлює зачіску, якщо у нас збираються гості чи вони з татом кудись ідуть». Я була шокована! Оце жінка себе любить.

Коли усі зібралися за столом й вітали іменинника, гості не втомлювалися вихваляти господиню. «Полінко, яка ж ти молодчинка. Все встигаєш! Виглядаєш просто прекрасно та ще й готуєш так, що пальчики оближеш». Вона лише скромно посміхалася та дякувала за приємні слова. Що цікаво свекор й слова не мовив, що насправді усі ці страви, приготовлені ним та дітьми. Натомість сам пишається: «Так, з дружиною мені неабияк пощастило». Лев та Даня сімейної ідилії не псували й спокійно слухали наступні дифірамби на честь своєї матері. Як так і не зрозуміла, свято ніби у свекра, а у центрі уваги лише Поліна Олександрівна.

Зрозумівши, що це не моя справа, я не стала обговорювати усе побачене з чоловіком, вирішила, що краще забутися. З часом все ж таки звикла до ідеалізації цієї святої жінки, але сама ніколи не брала участі у цьому концерті.

Все змінилося, коли раптово не стало свекра. Ми всі були шоковані. Він ніколи не скаржився на здоров’я й виглядав досить здоровим чоловіком, сповненим сил та енергії. Усі необхідні приготування ми взяли на себе. Даня був поруч з мамою, щоб підтримати у важку хвилину. Відбувши 40 днів ми залишилися у квартирі батьків чоловіка, щоб допомогти перебрати усі речі й розібрати останні справи покійного.

Якось хлопці стали говорити про маму, як їй бідолашній важко й тепер вони повинні про неї подбати. В моєму розумінні подбати – це навідуватися в гості, телефонувати, цікавитися здоров’ям. В разі потреби відвести до лікаря, купити продуктів чи ліки. В їхньому – кожного місяця виділяти матері половину від своєї зарплати, щоб вона й надалі жила ні в чому собі не відмовляючи.

Поліна Олександрівна жодного дня не працювала. Вона поняття не має, як оплачувати комунальні послуги, коли потрібно платити за інтернет та телефон, скільки потрібно відкладати щомісяця, щоб дозволити собі хоч один раз на пів року піти до ресторану. За все, що вона хотіла, платив свекор, а тепер готові платити сини. Це ж треба так майстерно видресувати своїх чоловіків, щоб вони попри все залишалися тобі вірними цуценятами.

Я одразу сказала Леву, що не підтримую цієї ідеї. Ми й так стараємося економити, бо відкладаємо на квартиру, а якщо він половину своєї зарплати віддаватиме матері, то ми так і житимемо все життя на орендованому помешканні. Він на мене образився й обізвав егоїсткою, яка думає лише про власний зиск. Цікаво, ким тоді являється його мати, яка взагалі ні про що не думає, бо їй всі зобов’язанні?

Оцініть статтю
Дюшес
Якось хлопці стали говорити про маму, як їй бідолашній важко й тепер вони повинні про неї подбати. В моєму розумінні подбати – це навідуватися в гості, телефонувати, цікавитися здоров’ям. В разі потреби відвести до лікаря, купити продуктів чи ліки. В їхньому – кожного місяця виділяти матері половину від своєї зарплати, щоб вона й надалі жила ні в чому собі не відмовляючи