Дитина за квартиру, можете собі таке уявити? Я цілком, адже саме в такій ситуації опинилися ми з чоловіком. Так сталося, що коли сину виповнилося 18 ми вирішили зробити йому досить щедрий подарунок. Гроші збирали ще від народження Стаса, тож змогли купити синові трикімнатну квартиру.
Оскільки в такому віці у хлопців зазвичай ще вітер в голові, то юридично ми оформили помешкання на себе з умовою, що все переоформимо на сина, коли йому виповниться 30 років. Стас поставився до нашої умови з розумінням. Він взагалі не переймався щодо юридичної сторони питання, адже ключі від помешкання уже були в його руках.
Через рік наш син заявив, що закохався й збирається одружитися. Це було неочікувано, але відмовляти його ми не збиралися. Сказали так: «Ти вже дорослий аби приймати важливі рішення самостійно. Якщо ти кохаєш цю дівчину й готовий провести з нею усе життя, ми тебе підтримаємо».
З невісткою познайомилися уже напередодні церемонії. Не хочу її ображати, адже це чиясь дитина, але мою невістку можна описати одним словом «лялька». Надуті губи, довге волосся та вії, яскравий макіяж, одяг в обліпку. Вона була ефектна, тож не дивно, що чоловіки звертали на Тоню увагу. Господині з такої не буде, подумала я про себе, а в голос сказала: «Ласкаво просимо в нашу родину, доню!»
Як подумала, так і сталося. Стас водив дружину по ресторанах, ювелірках, салонах краси й зовсім скоро зрозумів, що з такими темпами доведеться влаштовуватися на ще одну роботу, а це при тому, що на нинішній він має зарплатню вище за середню. Антоніна була в пошуку себе, бо ніяк не могла визначитися чим хоче займатися, тож невістка ніде не працювала.
Жили вони так три роки. Якось на сімейному застіллі я мала наглість пожартувати, коли вже онуки, нащо отримала миттєву відповідь: «Коли квартиру на нас переоформите, тоді й онуків можете чекати!» Запала раптова тиша, навіть Стас не очікував такого почути. Я швидко перевела тему, але неприємний осад залишився.
Після того випадку син сам прийшов до нас поговорити. Сказав, що Тоню дуже любить, але тепер сумнівається у щирості її почуттів. Вона не знала до весілля, що квартира ще не оформлена на чоловіка, а тепер постійно його гризе аби він тиснув на батьків та пришвидшив процес. Ми з батьком сина підтримували, але конкретних порад не давали. Це його сім’я тож нехай приймає рішення самостійно. Якщо захоче, ми завтра ж займемося документами на переоформлення, але я вважаю, що це буде його найбільша помилка. А що думаєте ви?
