Ми з дружиною доволі багато часу прожили разом у шлюбі. За ці роки ми вдало виростили двох діток і тепер вони зовсім дорослі. Михайло відучився і знайшов гарну роботу, нещодавно одружився і живе своїм життям. Таня також поїхала до міста навчатися в університеті. В нашому домі запанувала постійна тиша. А от зараз суботній день і навіть дружина пішла до подруг. Лежу собі і насолоджуюсь спокоєм.
Саме таким я уявляв ідеальний ранок вихідного дня: прокидаєшся, ідеш до ванної, смачно снідаєш і вибираєш якийсь фільм для перегляду. Та ось перервав цю ідилію дзвінок у двері. На порозі стояв високий кремезний чолов’яга. Спочатку він глянув на мене, а тоді промовив:
– Чи в цій квартирі живе Олена Андріївна?
– Все правильно, але зараз її немає, пішла гуляти з подругою.
– Та мені вона не сильно потрібна. Навіть краще, що її тут немає. Буду мати справу до вас.
Мені аж стало не по собі. Що хоче цей чоловік? Тому я дозволив йому зайти, аби дізнатися, у чому справа.
Ми зайшли на кухню і з вихованості я запропонував незнайомцю чаю. Він же відмовився і далі «пиляв» мене поглядом. Я все ніяк не міг второпати, що він хоче.
– Взагалі хочу сказати, що вам потрібно розлучитися з Оленою. Вона дуже хороша жінка, можна сказати шикарна на свої роки, та ви тільки тягнете її вниз. Просто гляньте на себе. Олена тільки страждає від таких стосунків, та і не кохає вас, а терпить.
– Що ви говорите таке? Чим я можу не подобатися їй? Якісь нісенітниці верзете.
– Просто задумайтеся. Ви з нею однолітки, але наскільки Олена зреалізована і успішна і який бездарний ви. Можна сказати, що ви і мізинця її не коштуєте.
– Послухайте, я не буду слухати незнайому мені людину. Для початку, скажіть, хто ви взагалі?
І далі слідувала історія Романа (так звали незнайомця). Я дізнався, що він працює з моєю дружиною в одній компанії. І пів року тому між ним і Оленою були стосунки, та вона якось різко все припинила, адже не може зрадити сім’ю. Тож сьогодні Роман прийшов просити у мене залишити в спокої жінку, яку він нібито страшенно любить. Навіть пропонував мені гроші.
Бачили б ви, яким сердитим я був. Навіть дослуховувати не став, просто виставив нахабу за двері. Та і в цю історію мені мало вірилося. Не здатна моя дружина на такі підлості. Скільки пам’ятаю нас як пару, то вона завжди була поруч і у всьому підтримувала. Коли ж там було зраджувати?
І ось Олена повернулась, показала мені всі свої покупки, розповіла новини. Спочатку хотів запитати прямо про все, а потім ніби й передумав. Навіть не знаю, як правильно вчинити у цій ситуації. Не хотілося б все життя жити з підозрами, та і в разі правдивості тієї історії не хочу втрачати кохану.
Зараз я стою на роздоріжжі і жду, що доля подасть мені якийсь знак.
