Нещодавно зі мною трапилась доволі цікава ситуація під кабінетом гінеколога. Черга була досить великою, адже лікар десь запізнювався. І переді мною стояла молода вагітна дівчина, на вигляд років вісімнадцяти. В черзі вона була не сама, поруч стояв, очевидно, її обранець, батько дитини. Напевно, вони були однолітками.
Що найбільше мене здивувало, молоді люди взагалі не звертали уваги на те, що відбувається навкруги. Хлопець щось викрикував про те, що чекає на появу сина:
– Ура, син. Правда ж у нас буде синочок?
Він повторював це по сто разів. Мені вже хотілося встати і піти. Та він продовжив:
– Аааа, то ще ж ми мусимо нашому мужику ім’я придумати. Треба над цим гарно подумати. Можна назвати в честь одного з лікарів.
Голос парубка гучно доносився по довгому, пустому коридору. Він виглядав доволі безглуздим, коли починав перебирати прізвища різних лікарів:
– О, наприклад, Іванова… Можна назвати Іван. Є ще Максим Романович. Можна і Максим, і Роман.. гиии, оце прикольно. Або Едуард Сергійович. Ні-ні-ні. Едік не підходить. Уявляю, як його в школі дражнити будуть. Та я й сам таких дражнив.
Тоді на хлопця нахлинули різкі пориви кохання і він почав цілувати свою наречену, міцно обіймати і чіплятися. Всі були дещо обурені і почувалися ніяково в цій ситуації. Та першою не витримала одна старша жінка:
– Юначе, припиніть, будь ласка, свої активності. Можна якось тихіше себе поводити? Ви все ж таки в лікарні.
Спочатку хлопець помовчав, а тоді повернув голову до незнайомки, що зробила зауваження і промовив:
– Аахха, а ви, бабусю, що тут робите? Теж народжувати збираєтесь?
Дівчина його тільки посміялась. Тобто для обох така грубість здавалась нормальним явищем. А в мене всередині ніби вивернулась лава.
Я стрималась, а пара і далі не затихала.
Мене вже бісив кожен звук, що долинав з їх вуст. На щастя, прийшов лікар і забрав їх на прийом. Ще б 5 хвилин і я б не витримала такого випробування.
Та лише зараз в моїй голові з’явились страшна думка, що ці ж безтактні діти скоро стануть батьками. Як же вони виростять ту дитину? Яким буде те виховання? Надіюсь, в цьому їм допоможуть батьки чи бабусі з дідусями. Інакше плачевним буде результат такого батьківства.
