Я переїхала від батьків, коли вступила до університету. Навчалася я в тому ж місті, що й проживала, але вдома було затісно. Молодша сестра підросла, ми ділили спільну кімнату. Все частіше сперечалися за особисту територію, тож я вирішила, що настав час подорослішати.
Місця у гуртожитку були зайняті, тож довелося орендувати. Мама з татом одразу попередили, що фінансово допомагати не будуть, адже їм потрібно думати про майбутнє Інеси. Довелося влаштуватися на роботу та поєднувати працю з парами.
Я була відмінницею, тож за навчання платити не доводилося. Натомість інколи вдавалося підробляти ще й репетитором. Свою зарплатню з основної роботи витрачала на особисті потреби, а те, що мала з репетиторства відкладала.
Одного разу до мене по допомогу звернувся старшокурсник. Ілля готувався до державних іспитів. Потрібно було підтягнути українську мову. Я займалася зі студентом декілька місяців. Ми гарно потоваришували. Екзамен хлопець склав на відмінно й запросив мене на побачення відсвяткувати. Так ми почали зустрічатися, а згодом і жити разом.
З весіллям не поспішали, Ілля хотів, щоб я закінчила університет. Він був такий же заощадливий та мав гроші про запас. Якось ми з хлопцем порадилися й вирішили відкладати разом, щоб придбати квартиру. Через це святкування не влаштовували, а просто розписалися й посиділи з батьками у ресторані.
Якось я мала прикрість похвалитися батькам, скільки нам з Іллею вдалося назбирати. Не минуло й місяця, як мати зателефонувала до мене й попросила приїхати. Вдома був справжній розгардіяш. Батьки почали скаржитися, що затіяли ремонт, а грошей не вистачає.
-Доню, можливо ти можеш допомогти тату та мамі, як ми свого часу допомагали тобі. Сама ж казала, що гроші ви маєте – дай нам на ремонт.
-Так, але ми розраховуємо на них. Я ж казала, що ми з Іллею плануємо купляти власну квартиру, тож нічого не можу вам дати.
-Ось так ти віддячуєш за те, що ми тебе виховали та виростили. Це ж вам залишиться, для вас стараємося.
-То виходить Інеса також скидається на ремонт?
-Звідки ж у твоєї сестри гроші, вона студентка – обурилася мати.
-Я теж була студенткою, коли пішла на свою першу роботу й почала самостійно себе забезпечувати.
-То он, яка та стала, егоїстична та зарозуміла – звинуватив мене тато.
Продовжувати скандалити я не хотіла, тому поспішила додому. На виході батьки заявили, що більше не хочуть мене бачити у своєму домі. «Не таку дочку ми виховували». Вони всіляко намагалися тиснути на мою совість, проте я не вважаю, що зробила щось погане. Ілля мене повністю підтримує.
