Здавалося б, якщо в людини достатня кількість грошей, то вона має змогу оплатити послугу, яку замовила та не торгуватися, вибиваючи знижку. Наступна історія показує, що все зовсім навпаки.
Якось я помітив, що у мого кота закінчився корм, була дев’ята вечора. Добре, що поруч є супермаркет, який працює до одинадцятої години. А мій Мурзик не дасть мені спати, якщо буде голодним, я це точно знаю. Крім того, я люблю свого домашнього улюбленця та не хочу, щоб він був голодним.
Переді мною на касі стояв молодий чоловік, він накупив багато продуктів, цілий кошик та без поспіху викладав їх, щоб касир міг їх пробити. Поки касир рахував суму покупки, молодик шукав свій гаманець у рюкзаку.
Уже касир все підрахував, а покупець все ніяк не міг знайти гаманець. Внаслідок цього за ним зібралася вже величезна черга та люди поступово почали висловлювати своє невдоволення.
– Напевно, карту на знижку забув у машині, – сказав молодий чоловік, а потім сказав до касира, – пробийте свою картку. Бачиш, черга чекає.
Касир покликав адміністратора та, коли він підійшов, працівник супермаркету озвучив загальну вартість покупки:
– 2500 гривень.
– А Ви вже пробили свою картку на знижку? – запитав молодик та люди в черзі все більше почали нервуватися.
– Так, це остаточна сума разом зі знижкою, – сказав касир, – якщо свою картку на знижку не знайдете, то візьміть паспорт та підійдіть до адміністратора, Вам зроблять нову.
Покупець ще щось побурчав, розрахувався та пішов. Черга почала рухатися швидше та касир з полегшенням зітхнув.
А ось ще один випадок.
Навпроти мого будинку є заклад, який торгує свіжою випічкою. Я після роботи повертаюся якраз проходячи повз нього та ще жодного разу там не був. Вирішив зайти хоча б заради цікавості.
В тому закладі було людно, я був третій в черзі та вже розслабився і вирішив послухати музику, як раптом почув гучний звук автомобільних гальм. Повернувши голову я побачив, як на тротуар виїхала новенька іномарка, з неї вийшли чоловік та жінка кавказької національності та почали заклеювати свої номерні знаки білим скотчем.
Хочу додати, що біля магазину випічки стоянка автомобілів була заборонена, тож цим людям лінь було поставити свій автомобіль деінде та йти ногами до магазину, вони вирішили схитрувати, щоб не отримати штраф. Я був шокований ніскільки люди бувають винахідливим. Що їх штовхає на подібні вчинки?
А ось іще.
Вирішив я підстригтися, пішов в салон краси, який знаходився неподалік. Я рідко сюди приходжу, бо мені не подобається їхня клієнтура. Оскільки в цьому салоні надають широкий спектр послуг, то клієнтів у них завжди вистачає. Частіше за все я бачу, як у нього заходять утриманки, терпіти їх не можу. Ці нарощені вії, накачані губи, запах парфумів, який заповнює увесь простір.
Крісло манікюрниці знаходилося неподалік від того місця, де мене стригли. Я помітив, як до салону краси зайшла ефектна дівчина та пафосно сіла в крісло. Майстра на місці не було та клієнтка сиділа з незадоволеним лицем. Коли манікюрниця прийшла, клієнтка сказала:
– Ну де Ви ходите, я вже годину тут сиджу.
Хоча це було неправдою, я ж знаю, що вона прийшла десять хвилин тому.
– Хочу стрази на нігті, скільки це буде коштувати? – запитала клієнтка.
– 50 гривень за один ніготь.
Молода жінка дістала калькулятор та почала рахувати, потім підняла здивовані очі на манікюрницю:
– 500 гривень?! Ого! Давайте тоді не на кожен ніготь, а через один.
А ледь стримував себе, щоб не засміятися, манікюрниця теж.