Понад тридцять років ми з чоловіком живемо у гармонії та злагоді. За цей час народився наш син Данієль. Він гарний та розумний молодий чоловік. Закінчив університет, має вищу освіту. Влаштувався на роботу за спеціальністю, але жити на орендованій квартирі не захотів, тож залишився біля нас з батьком. Я його вчинок розумію, він молодий та амбітний, хоче відкладати, щоб купити власну квартиру.
Нещодавно Даніель вирішив, що готовий до подружнього життя. Він закохався у свою колегу й тепер те й діло, що тільки про неї й говорить. Моя перша зустріч з потенційною невісткою відбулася всього два місяці тому, і, чесно кажучи, я не думаю, що вони обоє готові до весілля. Надто молоді та безтурботні. Як на мене, молодим парам потрібно більше часу, щоб пізнати одне одного. Однак мій син запевняє, що я занадто багато думаю, а потрібно жити тут і зараз. Тож уже через місяць ми привітали у своєму домі невістку Мілану.
Ми живемо всі разом під одним дахом, а молодь займається своєю кар’єрою. Наш розпорядок дня складається з роботи, повернення додому ввечері на вечерю, а потім – до ліжка. На вихідних молодята часто їздять відпочивати, в основному в нічні клуби. Все було б чудово, якби ці походи не залишали їхні кишені геть порожніми.
Я ніколи особисто не бувала у таких закладах, тому не знаю, що там відбувається. Однак, судячи з того, якими син та невістка повертаються додому, стає зрозуміло, що вони добряче випивають. Ця зміна в поведінці моєї дитини є досить різкою, враховуючи, що до весілля він не вживав спиртного.
Нещодавно я вирішила поговорити про Мілану з її мамою. Хотіла з’ясувати, чим жила невістка до того, як прийшла у нашу сім’ю. Ми розговорилися, і вона поцікавилася життям наших дітей. Я не звикла розповідати про сімейні проблеми, тому ввічливо відповіла, запевнивши, що з ними все гаразд.
Однак вона, здавалося, була налаштована скептично і запитала, чи Мілана все ще так часто відвідує нічні клуби. Моя цікавість взяла гору, і я розпитала про дружину сина докладніше. Я дізнався, що вона ще зі школи увійшла в погану компанію, гуляючи з ними мало не до ранку. Батьків вона слухати не хотіла, навіть погрози потрапити в спеціалізований заклад через таку поведінку на Мілану не вплинули.
Виходить, що моя невістка є такою самою поганою компанією для мого сина. Я поділилася цим одкровенням з чоловіком, і він підтримав моє рішення поговорити з Данею. Мені не довелося довго чекати на цю можливість.
Наступного дня була неділя, і Даніель та Мілана повернулися додому рано вранці. Ми вирішили спокійно обговорити те, що нас турбувало, висловили занепокоєння щодо їхнього теперішнього способу життя і потенційних наслідків надмірного вживання алкоголю та ризикованої поведінки. Вона, однак, почала захищатися і конфліктувати, заявляючи, що вони повинні мати можливість жити так, як їм подобається, стверджуючи, що це не наша справа. Мій син теж підняв голос на її захист, чи не вперше йдучи нам з батьком наперекір.
Тоді мій чоловік, який зазвичай ніколи не підвищує голос, висловився остаточно, підкресливши, що поки вони живуть під нашим дахом, вони повинні дотримуватися моральних принципів, яких дотримується наша сім’я, і на цьому дискусія закінчилася. Можливо, він висловився дещо різко, але я не наважилася йому дорікнути.
Минуло кілька днів, наші діти ображені й відмовляються вступати з нами в розмову. Ситуація залишається невизначеною, але ми вважаємо, що для них важливо замислитися над цим питанням і обдумати шлях, який вони обирають. Якщо на цих вихідних вони знову підуть у нічний клуб й повернуться додому в чортів голос, ми поставимо питання про їх виселення з нашої квартири. Нехай тоді живуть як хочуть.
