Яна Петрівна виховувала своїх двох доньок самостійно. Чому? Чоловік трагічно загинув, а після цього жінка не пов’язувала себе ні з ким ні шлюбом ні серйозними відносинами. Яна Петрівна боялася, що не прийме її обранець дівчаток, буде ображати. А коли думала, що постане вибір між шлюбом та дітьми, то вона стовідсотково вибере дітей.
Старшою донькою була Софія, а молодшою Аліна. І сталося в їхньому житті так, що Софія рано вийшла заміж, у вісімнадцять років та народила донечку, схожу на ангелятко маленьке. Тоді Софія одразу переїхала жити до свого чоловіка в квартиру, хоча й Яна Петрівна наполягала на тому, щоб та залишалася недалеко, поблизу рідних.
Не послухала Софія мати, а потім, через чотири роки повернулася назад в батьківську квартиру з маленькою донечкою Даною. Не протримався їх шлюб довго. А Аліна, сестра молодша, злилася сильно на Софію. Вона впевнена була, що та повернулася лише для того, щоб забрати собі квартиру матері. Злилася вона, бо сама ж і хотіла отримати ту квартиру.
Проте дуже сильно помилялася молодша сестра, бо ж не тільки через розлучення повернулася Софія до матері. В Софії виявили рак. Тому вона не могла тепер самостійно забезпечувати доньку. Дана тепер була на забезпеченні та вихованні Яни Петрівни, яка безмежно любила свою онуку.
Тоді ж Аліна вже й сама заміж вийшла, дітей двох народила. І продовжувала злитися на сестру. А потім одна з далеких родичок Яни Петрівни переписала на жінку квартиру. Яна Петрівна одразу запропонувала квартиру молодшій своїй доньці на умові, що та не буде претендувати на квартиру матері, у випадку чого. Аліна тоді довго не думала і одразу на все погодилася. Яна Петрівна ж бачила, який характер в її Аліни, тому одразу все оформила нотаріально.
Згодом, коли Дані виповнилося сімнадцять років, Софія покинула цей світ. Довгі роки боротьби з страшною хворобою дали про себе знати і організм Софії не витримав. А тоді захворіла і Яна Петрівна.
Аліна ж, замість того, що приїхати та допомогти матері, почала телефонувати та розпитувати, хто отримає квартиру хворої. На що та завжди відповідала:
-Дані, а кому ж і ще? Вона ж сирота. Мати померла, батько від неї відмовився. На вулиці з жити не буде, а так їй скоро вісімнадцять буде і зможе розпоряджатися спадщиною.
-Ну то й що, що сирота? В мене он двоє дітей. Тим більше Дана тобі просто онука, а я твоя донька! Віддавай мені квартиру!
-Ні, все є на документах і завірено нотаріусом. Ти ту квартиру отримала з умовою, що не будеш лізти до цієї.
-Та й добре! Мати ще називається! Більше не побачиш ні мене, ні онуків! Зрозуміла?!
Аліну цікавила лише нерухомість. І не важливо було, що Дана то й в школу встигає ходити, і за хворою старенькою глядіти, так ще й в інтернеті журналістом підробляти, щоб могти придбати більше ліків для бабусі. Аліна навіть на похорони не прийшла, коли померла Яна Петрівна. А все через жадібність та злобу свою.
