Від нічного сну мене пробудив телефонний дзвінок. Мама. Вона ніколи не турбувала нас о такій порі. Я злякався, що з нею могло щось трапитися. Тривога залягла на серці, тож коли я відповів, голос тремтів.
-Мамо, з тобою все добре?
З того, що ненька почала розповідати, я зрозумів, що вони знову посварилися з Оксаною. Решту було складно розібрати, оскільки старенька гірко плакала. До ранку вирішив не чекати, розбудив дружину, попередив й помчав до матері.
У квартирі вона була одна. Моя молодша сестра, яка досі жила із нею, кудись пішла. На мамі лиця не було, від хвилювання руки почали трястися. Я допоміг мамі лягти на диван та поміряв тиск. Високий. Знайшов потрібні ліки, приніс води й допоміг рідній все прийняти.
Розмову ми почали, коли мамі полегшало. Добре, що швидку не довелося викликати. Такий випадок траплявся з нею не вперше й це мене дуже турбувало. Отже, Оксана в черговий раз довела маму до істерики та такого стану. Цього разу все сталося через квартиру.
Наші батьки свого часу зуміли придбати трикімнатну квартиру. Коли батька не стало, мати виховувала нас сама. Я переїхав жити окремо ще коли навчався в інституті. Додому так і не повернувся, одружився й придбав власне житло у кредит. Оксана все життя під маминим крилом. Ненька до цього часу її одягає, годує та допомагає оплачувати навчання. Як на мене, то сестрі пора подорослішати та знайти роботу. Проте у їхні стосунки я не влажу.
Я знаю, що мама написала заповіт у якому право на власність квартири надає обом дітям. Тобто, після того, як її не стане, квартира належатиме і мені, і Оксані порівну. Сестра, коли знайшла цей документ, влаштувала мамі істерику. Заявила, що все життя розважала матір не для того аби нічого натомість не отримати. Після цього гримнула дверима та пішла з дому.
Я був шокований. Оксана з дитинства проблемна. Через неї мати неодноразово викликали до школи, двічі виганяли з університету. Та що там говорити, вона навіть яйця собі не посмажить, а тут заявляє мамі такі речі.
Стару я заспокоїв й наказав не хвилюватися. Оксана повернеться дуже скоро, бо не вміє сама про себе дбати. Я залишився у мами до ранку. Десь о пів на сьому вхідні двері відкрилися. Сестра тихо прокрадалася до своєї кімнати, де я вже на неї чекав. Спокійно та доступно я пояснив Оксані, що думаю про її поведінку й попередив, якщо подібна історія повториться й мати знову погано себе почуватиме через її вибрики, то вона не просто піде, а вилетить із цієї квартири під перший номер. Я про це подбаю
