Почну з самого початку. Коли ми з Юрком вирішили одружитися, прийшли до його матері по благословення. Вона відкрито розсміялася нам в обличчя та сказала своєму сину, що ніколи не прийме мене у родину.
Юра мене кохав по-справжньому, тож слова матері його не налякали. Сказав, якщо вона не прийме його дружини, то й і сина не матиме. Схоже його погрозі серйозно налякала свекруху, бо на весілля до нас вона все ж таки прийшла. Правда, чисто як гостя. Ні копійки не дала на організацію та навіть нічого не подарувала. Хоча ні, помиляюся, у якості подарунка вона привела мого колишнього хлопця. З якими намірами вона це робила не розумію, але зіпсувати нам свято їй не вдалося.
Після весілля ми спробували декілька місяців пожити біля матері чоловіка. Скажу вам чисту правду, для мене – це було пекло на землі. Не витримавши більше в тому домі, я поставила чоловіка перед вибором або ми йдемо жити окремо, або розлучаємося. Так ми переїхали і я знову стала ворогом номер один.
Нещодавно свекруха серйозно занедужала. Трапився інсульт, її тіло паралізоване, тож потрібен цілодобовий нагляд. У чоловіка є молодша сестра, але вона навідріз відмовилася, бо їй потрібно особисте життя облаштовувати. Чоловік теж не хоче сидіти зі своєю мамою, бо працює. Вони обоє порадилися та вирішили, що свекруху доглядатиму я. При цьому моєї думки навіть ніхто не запитав. Після всього, що вона мені виробляла я маю її доглядати. Це вже дзуськи!
Ви не повірите, але Юрко заявив, якщо я відмовляюся, то він подає на розлучення. Цікавий поворот подій, правда? Я дівчина не промах, тож зовсім не злякалася, а поставила питання руба: якщо вони хочуть, щоб я доглядала матір, то нехай свекруха перепише на мене свою хату. Чоловік сказав, що не очікував такого від своєї дружини. Я ж вважаю, що абсолютно права!
