У нашій сім’ї давно склалась така традиція ходити увечері, коли всі вільні, у парк гуляти. Там ми щось їмо находу і паралельно ділимось один з одним новинами, проблемами, переживаннями. Наш Матвійко теж дуже любить таку традицію. Та й їсти щось на вулиці набагато цікавіше.
Якось ми знову вийшли в парк і розклали свої лоточки з їжею на покривальце. Я нарізала овочі, фрукти, син катався на велосипеді, чоловік діставав хліб. І якось раптово до нас підбіг якийсь хлопчик. Мені здалося, що йому років 4-5. Спочатку він відібрав нахабно велосипед у нашого сина і став кататися сам.
Та він не міг кататися нормально, адже був вже завеликий для такого маленького велосипеда. Вдавалося тільки відштовхуватися ногами. Його матір в цей час сиділа на сусідній лавочці і спокійно дивилась на це все дійство.
Мій Матвій ніколи не був конфліктним і скупим, тож він мовчки віддав свою іграшку. Сам стояв в стороні і тільки спостерігав за тим, як той падає.
Коли хлопчик зрозумів, що не вийде нормально покататися, то викинув його геть. Ми покликали Матвія їсти. Я вручила синові смачний лаваш із сиром та шинкою. Та не встиг він взяти його в руки, незнайомий хлопчик раптово підбіг і вирвав їжу. Коли ми всі витріщилися на нього, він промовив сердитим тоном:
– Хочеться їсти!
Матвій був в шоці. Він також був голодним і я зрозуміла, що ніяким лавашем він ділитись не буде. Я б могла дати малому щось інше, та більше нічого у нас не було.
Коли Матвій відвоював свій лаваш, хлопчик кинувся до нашого термосу. Я ласкаво попередила, що ми взяли лише на трьох людей. Та і чашок у нас лише 3, а це негігієнічно пити із чужої кружки. Та це не зупинило малого. Він сміливо поліз у мою сумку.
Мене обурювало, що матір його навіть не дивилась у наш бік. Це так вона гуляє з дитиною?
Чоловік довго терпів, але не витримав і наказав хлопцеві повертатися до своєї матері. Він побіг, але не пройшло і 3 хвилини, як він знову опинився біля Матвієвого велосипеду. І ось нарешті його матір відреагувала і забрала своє чадо.
Я вважаю, що в 4 роки дитина вже має усвідомлювати, що така поведінка не є нормальною і не можна брати нічого чужого без дозволу. Мені навіть уявити складно, при яких умовах мій Матвій поводив би себе так само. Тому очевидно, що тут проблема не в дитині, а в її вихованні. Якби належно виховували, то хлопець не ріс би таким нахабним і некультурним.
