В нашому під’їзді є прибиральниця. Прибирає в нас вона один раз у два тижні. Потім хтось із наших жителів обходить квартири й збирає гроші для нашої прибиральниці. Я не проти, тільки за. От лише одного разу мені самій прийшлося прибирати в під’їзді. А все було доволі банально.
Раніше ми не помічали, що на кожному поверсі включаються увечері лампочки, щоб не було темно йти. Адже більша частина наших жителів пенсіонери. Коли вечоріє, то хтось із нас виходить, клацнув вимикачем, і світло горить. Так же зранку виключали. Та з деякого часу почали забувати виключати лампочки. Того й дивись, що на якомусь поверсі лампочка світить весь день. А так не годиться.
Не знаю хто вирішив, але переробили так, що включав і виключав те все один житель. Для цього на кожному поверсі була заміна плафонів. Коротше, прибиральниця прибирає в середу, а в четвер замінили плафони й що іще, я не розумію. Але на кожному поверсі лежала купа сміття, обдерта штукатурка і коробочка, з якої виймали новий плафон.
Ніхто навіть підмести те сміття не вийшов. Адже є прибиральниця, прийде і прибереться. А прибиральницю чекати майже два тижні. А сміття за ногами тягнеться у квартиру. От я вирішила зі свого третього поверху і донизу прибратися. Була субота. До цього я після кожного виходу з квартири прибирала в себе в коридорі. Та все одно сміття чіплялося на взуття.
Я вдягла гумові рукавички, взяла відро з водою, швабру і пішла навести чистоту, щоб не носити у квартиру сміття. В цей час, коли я прибирала, майже всім мешканцям нашого під’їзду знайшлася причина вийти з квартири. Ні одна із них не спинилася, щоб допомогти. Всі проходили зі словами:
– Є прибиральниця, навіщо то тобі? Прийде і прибереться.
З третього поверху і донизу чисто, а от жителі четвертого і п’ятого поверхів встигли наносити нам сміття до того, коли нарешті з’явилася прибиральниця. Я хочу сказати, що люди стали якісь байдужі, навіть до чистоти на своєму поверсі.
А чи траплялася іще з ким така ситуація, поділіться.
