Я завжди прекрасно розуміла, що існує багато типів людей. Та до одного з таких типів сміливо можу віднести людей, що намагаються якось принизити людей з села.
Випадок такого був і в нашій родині. Мамина сестра колись давно зустріла своє кохання і переїхала жити у місто. А ось мама залишилася в селі і вийшла заміж для тата. Мої батьки були чудовими хазяїнами. Ми мали велике господарство.
Як тільки тітка народила дітей, то почала частіше і частіше приїжджати до нас. Особливо, коли літом було багато врожаю. І паралельно цьому вона мала наглість дошкуляти мамі тим, що вона риється в землі, має діло з тваринами. І якісь її слова особливо зачіпали нас.
Та найбільше дивувало, що людина може ображати селян і при цьому користуватися плодами їхньої праці. Ще й в таких масштабах.
Звісно, прекрасно сидіти взимку з нашими закрутками, зібраними фруктами і радіти тому, що не потрібно витрачати на це гроші.
Та мої батьки не перестають передавати автобусами сумки з домашніми благами. А вони й не відмовляються. Беруть, і ковбаски, і свіже сало, м’ясо, овочі, молочну продукцію. А до «дякуємо» родичі завжди додають, що у разі чого, ми можемо сподіватися на їхню допомогу.
І от недавно у нашій сім’ї сталася прикра ситуація: мама захворіла і змушена була лягти в лікарню. Їй потрібна була постійна допомога і підтримка, тож ми попросили у родичів залишатися у них інколи на ніч, щоб не їздити так далеко додому.
Вони погодилися, але як тільки я зайшла в ту квартиру, то отримала «прейскурант» на прожиття у їхньому домі. За добу я повинна була платити 200 гривень, а якщо ще й з харчуванням, то усі 300. Та вони додали, що це і так знижка. У готелях було б вдвічі дорожче.
Сказати, що я засмутилася – не сказати нічого. Такого розчарування давно не було в моєму житті. На щастя, я згадала, що тут живе моя знайома і, можливо, вона зможе приютити мене на невеликий термін. Таня, звичайно, погодилася без проблем.
Все минулося, та з настанням літа тітка знову стала видзвонювати і говорити, що скоро приїде з дітьми у гості. Мама не перечила, адже не хотіла ображати дітей. Вони ні в чому не винні.
Та як тільки закінчилося їхнє гостювання тітка почала смикати в машину все, що їй заманулося із господарства. Тут моє терпіння й закінчилося. Я стала перед ними і сказала, що потрібно було б заплатити за продукти. Нібито ми зробимо їм знижку 50%.
Родичі розгнівалися і сказали, що більше не приїдуть до нас. Та ось я не спішу їм вірити.
