Євген був доволі заможним чоловіком. Та от рідній сестрі Олені він допомагати ніколи не хотів. Та й взагалі ніби відмовився від неї. Дівчина жила в селі. Якихось вакансій там не було, тож довелося пристосуватися до інших занять, що можуть приносити гроші. Так вона стала продавати молоко, яйця, різні овочі, випікати торти на замовлення. А брат же соромився Олени. Навіть ніколи не кликав її у гості.
Люди часто говорять різні версії, роблять багато припущень. Ніхто ж не знає, як воно є насправді. Та і в таких безсенсових балачках інколи бувають мудрі думки.
Багато таких розумних, грамотних слів пішли з народу. Так вони передавалися з покоління в покоління і дійшли до нас. Та біда в тому, що мудрість цих слів люди не сприймають відразу. Коли обпечуться – тоді починають шукати, де схибили.
Олена ж любила свого брата, не дивлячись на його відношення до неї. На різні свята вона завжди передавала подаруночки, солодощі Жені і його сім’ї. Попри те, що жінка завжди знала про байдужість брата до цих знаків уваги і до неї самої. Вона навіть не просила нічого в заміну.
Ніколи Лєна не намагалася привертати чиюсь увагу на себе, навіть коли їй по-справжньому потрібна була допомога. Так, у нашому світі досі існують такі безкорисливі люди. Радувало хоча б те, що був дах над головою.
Олена навіть не звертала увагу на те, що ніколи не була вдома у брата. Та й давно зрозуміла, що від Євгена не слід чекати ласки і любові.
Якби знав, де впадеш, то стелив би ковдрочку. От такий вислів торкнувся і Євгена. Якось колеги по роботі підставили його і залишили без нічого. Дружина забрала дітей і пішла геть. Навіщо їй потрібен чоловік без гривні в кишені? Так він залишився біля розбитого корита. А згодом вирішив звернутися до сестри. Спочатку гордість не дозволяла цього зробити, а потім зрозумів, що виходу немає.
Олена відразу й не впізнала на порозі рідну людину. Так змарнів її брат. Та коли усвідомила, хто стоїть перед нею, кинулася накривати на стіл. Потім запропонувала прийняти ванну, дала тепле покривало і постелила на дивані. Вона знала, що потрібно прощати рідних.
Нині живуть вони гарно. Побудували величезний дім, купили автомобіль, розвели сад. Та от старе дзеркало завжди залишалося на стіні у кімнаті Євгена. Так він пам’ятав про те, ким він був і ким є зараз.