Мене звати Андрій і я з Наталкою одружений вже понад 15 років. У нас троє дітей. Заробляю я непогано, бо маю свій бізнес і невелику компанію, яка продає різні сувенірні прикраси. Наталка працює бухгалтером в одній консалтинговій фірмі. У них великий наплив клієнтів, бо моя дружина постійно затримується й приходить додому втомлена. Скільки разів не просив Наталку звільнитись й допомогти розвивати власну справу — все дарма. Роботу вона нізащо не покине.
Ось настав ювілей у її начальниці й мене дружина попросила бути на ньому присутнім. Цей ювілей відзначатимуть за містом в європейському стилі, тому всі робітники повинні з’явитись зі своїми чоловіками чи партнерами для створення дружньої сімейної атмосфери. Якби всі знали, чим це обернеться — навряд чи б мене дружина туди запросила. Але про це пізніше!
Ми одягнулись й поїхали на свято. Чесно кажучи, все було дуже вишукано: гості, архітектура, офіціанти, страви. Я встиг познайомитись майже з усіма колегами Наталії. Однак, чомусь її начальницю я не надто задовільнив. Дивилась на мене так хмуро, наче я прокажений якийсь.
Ми трохи випили й креветки дали про себе знати, тому я зрозумів, що мені швидко потрібен туалет. Поки сидів, то зайшло двоє чоловіків й почали обговорювати мою дружину Наталію й її начальницю. Один сказав:
“Цікаво, а чоловік Наташі знає про їхні стосунки з нашої Лізою Петрівно?”
А другий відповів: “Може насправді він і знає про все. Бо ж якби не знав, то чого б вона його привела на вечірку!”
Я трохи п’я ний почав неадекватно мислити. Вибіг з кабінки й почалася сутичка. Вона вийшла за рамки туалету й усі це побачили, а коли почалися крики про начальницю й мою Наталку, то всі швидко зрозуміли в чому справа. Я навіть говорити не став з Наталею. Швидко вибіг у двір й викликав таксі, що відвезло мене додому. Тепер сиджу і думаю, що робити з цією інформацією. То ось через що вона не хотіла покидати роботу?
