Вже кілька років ми з чоловіком їздимо на заробітки за кордон. Роботи в селі практично немає, а за кордоном роботи вистачає, і зарплата гарна. Тому після закінчення університету і поки молоді, вирішили поїхати заробити. Після весілля ми переїхали до батьків чоловіка. Будинок в них великий, тому місця для всіх вистачить. Свекри нас просили, щоб ми переїхали, і житло не потрібно купувати й для них допомога буде. Ми були не проти. Ставлення до нас було дуже гарним, свекри у всьому завжди нам у всьому допомагали. Завжди чекали нас з закордону. Сестра чоловіка також була не проти, вона вісім років проживає за кордоном, вийшла там заміж за поляка і народила доньку. Тому повертатися вона не планувала.
За ці кілька років які ми з чоловіком працюємо за кордоном, ми зробили ремонт в будинку, облагородили територію, поставили новий кований паркан, поклали бруківку на подвір’ї. Одним словом все робили для себе і для свого подальшого життя там. А потім я завагітніла і залишилась в дома. Чоловік ще їздив сам, а коли я народила, вирішив залишитись вдома. Кошти ми відклали непогані, на деякий час нам вистачить. Чоловік знайшов роботу і стали жити та ростити доньку вдома. Але коли дочці було пів року, повернулася сестра чоловіка з закордону і стала жити в нас.
Як тільки Сніжана приїхала, свекри наче забули хто їм весь цей час допомагав. Вони все віддавали для дочки, біля неї наче біля пупа Світу. Свекруха почала потикати дочці у всьому, а мені ставила зауваження. То суп не так зварила, в дочки кращий, то город погано посапала. З внучкою свекруха не допомагала геть, лише з внуком носилась. Мені було дуже прикро за свою сім’ю. Адже стільки років ми старалися не тільки для себе, а для свекрів також. А як тільки приїхала донька, вони про все забули. Я якось намагалася поговорити з чоловіком, просила його знайти інше житло, бо спокою тут нам не буде. Але чоловік був категорично проти, Сказав, що не збирається тікати з рідної хати, де він наробився і вклав більше всіх. Нехай сестра забирається з хати. А я не знала, що мені робити. Адже я не відчувала себе господинею, там де вклала стільки зусиль і сили. Я була наче не в себе вдома. Чоловік мене не підтримав. А ситуація в сім’ї все погіршувалася. Ну не може бути три господині на одній кухні.
