Зі своїм чоловіком ми разом вже досить довгий час. Ми познайомилися коли навчалися в університеті. Олексій бігав за мною всі три курси, а потім я погодилася з ним зустрічатися. Він був дуже уважним до мене завжди робив мені приємні речі. Дарував подарунки, квіти. А після закінчення університету зробив мені пропозицію. В нього була своя квартир, тому після весілля я переїхала до нього жити. А через кілька років в нас появилася донька.
Олексій часто їздив на заробітки за кордон. Тому його часто не було вдома. Але кожного дня він телефонував до мене і запитував як наші справи, казав як сильно він скучає за нами. Я не працювала, лише займалася донькою і квартирою. Чоловік заробляв гарно, тому йти працювати не було потреби. В нас була своя квартира, машина, що ще потрібно було для життя. Але без чоловіка мені було самотньо і я зареєструвалася на сайті знайомств. Я хотіла просто чимось зайнятися. Там я познайомилася з чоловіком. Мені було цікаво з ним переписуватися, він був дуже цікавим та розумним. Через деякий час він запросив мене на побачення. Так і почалося наше спілкування і таємні зустрічі. Я наче вдруге закохалася. Він був дуже приємним і розумним. Час поряд з ним просто пролітав. Я зрозуміла, що закохалася. Як же я помилилася в цей момент. Але, як то кажуть: «Знав де впадеш, сіно підстелив би».
Перед Новим роком я вирішила, що скажу чоловікові про Андрія. Я дуже хотіла переїхати до нього і жити з ним. А з чоловіком розлучитися. Коли я сказала, що йду від нього до іншого, Олексій мовчки подивився на мене, в його очах я бачила сльози, мені стало ніяково, я ніколи не бачила як він плаче. Він лише сказав мені, що не очікував від мене такої підлості. І попросив покинути квартиру до свята. Я зібрала речі й поїхала до мами в село. Там жив брат з родиною, вже давним-давно. Я попросилася на кілька днів пожити, адже думала, що Андрій приїде мене забере. Але я дуже сильно помилилася. Коли я набирала і писала йому він або не брав слухавку, або писав, що зараз зайнятий на роботі. А перед самим святом мені прийшла смс, що йому не потрібен тягар у вигляді жінки з дитиною.
Я не знала, що мені робити, лише тоді до мене дійшло, що я накоїла. Я проміняла чоловіка який мене дійсно кохає на незнайомця якого знаю від сили місяць. Такої ненависті до себе я не відчувала ніколи в житті. Я не могла залишитися і жити тут в мами, адже місця не так багато в будинку і тут геть друга родина, яка облаштувала житло лише для себе. На допомогу прийшла мама, вона вирішила поговорити з Олексієм, попросити прости мене. Олексій погодився зустрітися зі мною і поговорити. Він був холодним зі мною, я прекрасно розуміла, що у всьому вина сама, що заслуговую на його гнів. Чоловік погодився прийняти мене назад, лише заради доньки. Але простити він мені не зможе.
Ось так, через свої амбіції я втратила довіру чоловіка який мене кохає і втратила в його очах саму себе. Хочу дати пораду всім жінкам – не йдіть на поводку у своїх бажань і прихотям, а цінуйте те, що у вас є. Адже в один прекрасний момент ви можете втратити все, що у вас є.
