Віталіна, напевно як і всі дівчатка, мріяла про казкове весілля та ідеального чоловіка. Роки минали, дівчина була заклопотана навчанням, роботою, домашніми справами, тож дитячі мрії швидко забулися.
Але коли доля зіштовхнула її з майбутнім чоловіком Єгором, усі мрії стали реальністю. Принаймні Віталіна так вважала. Добрий, турботливий, щедрий – таким був її хлопець. Тож коли він запропонував одружитися, вона без зайвих роздумів крикнула «так».
Після весілля почалися звичайні сірі будні, а в родині Коваленків панували мир та злагода. Разом розв’язували проблеми, прислухалися до думки один одного, не сварилися та не ображали один одного.
Сімейна ідилія зникла після трьох років шлюбу. Віталіна стала помічати, що Єгор все частіше затримується на роботі. Раптово у нього на телефоні з’явився пароль. Коли хтось до нього телефонував, то всі розмови він проводив, зачинившись у ванній. Жінка запідозрила, що все це не просто так, мабуть, зраджує.
Наближалася кругла дата Єгора – його тридцятиріччя. Дівчина запропонувала не робити шумного гуляння, а провести цей вечір удвох. «Я прийду раніше з роботи. Приготую твою улюблену картопельку з м’ясом. Відкоркуємо пляшку шампанського». Сама ж запросила гостей на 9 вечора, але попередила, що це має бути сюрприз. Коли святкова дата настала, Віталіна попередила чоловіка, що терміново повинна поїхати у відрядження й доведеться йому відсвяткувати 30-річчя на самоті.
Чоловік зовсім не засмутився, навіть навпаки розцвів. У зазначений час усі гості зібралися під дверима квартири, Віталіна відчинила двері своїм ключем, провела їх у вітальню та увімкнула світло. Усі гуртом почали кричати: «Сюрприз!», а потім раптово стихли. Іменинник на дивані напівроздягнений лежав зі своєю секретаркою.
«З Днем народження!», сказала дружина до свого чоловіка, а потім кинула святковий торт просто йому в обличчя.
