Григорій своєї матері не пам’ятав. Знав про неї лише зі слів бабусі. Батько говорити про неї відмовлявся й постійно був злий, якщо Гриша підіймав цю тему. Її не стало через хворобу. Це була важка втрата для всієї родини. Мало того, що пішла із життя прекрасна дружина й чудова мати, так і ще й маленький Гриша залишився нікому не потрібний.
Бабусі старенькі, тож взяти на себе виховання дитини не могли, а тато ніби й не помічав існування сина. Не було у Гриші дитинства, хлопчик був змушений самостійно про себе піклуватися й частенько залишався сам вдома, поки батько десь пропадав.
Можливо це й на краще. Гриша змалечку звик покладатися лише на себе й одразу вирішив, що хоче стати лікарем. Він рятуватиме людські життя й робитиме все це в пам’ять покійної неньки. Тож поки хлопці ганяли м’яча на стадіоні й бігали за дівчатами, Гриша не вилазив з-за підручників. Він старанно навчався та готувався до здачі ЗНО.
Якось попрохав батька найняти йому репетитора, тоді мав, що слухати. Схоже папі було абсолютно байдуже, чим займатиметься після закінчення школи його єдиний син. Зараз він мав інші клопоти. Гриша аж ніяк не очікував, що у їхньому домі знову господарюватиме жінка.
Катерина з’явилася, як грім серед ясного неба. Впевненим кроком обійшла усі кімнати й заявила, що тут все потрібно переробляти. Вона навіть не познайомилася з Гришею й ніби ігнорувала його присутність. Тато без зайвих пояснень повідомив, що це його нова дружина й вона житиме з ними. Гриша повинен її слухатися й виконувати усі завдання, що йому даватимуть.
Хоч з приходом Катерини у їхньому домі дійсно стало затишніше й готувала вона смачно, однак характер у жінки просто нестерпний. Вона постійно зривала на Гриші свою злість, змушуючи виконувати всіляку дурнувату роботу. Він начищав плитку у ванній кімнаті зубною щіткою, вручну прав свої шкарпетки та спідню білизну, двічі на день влаштовував вологе прибирання у своїй кімнаті. Ходив до магазину по десять разів, бо Катя ніби навмисне забувалася щось додати до списку, перемивав посуд після її кулінарних шедеврів й взагалі не мав часу на навчання.
З горем пополам, хлопцеві таки вдалося скласти ЗНО й вступити до столичного коледжу. Він з гордістю повідомив про свій намір навчатися на фельдшера батьку, але той байдуже знизив плечима. Зате Катерина почала наполягати, що це дурна ідея, бо у столиці життя дороге, а вони з татом не збираються його забезпечувати.
-То й не потрібно. Я влаштуюся на роботу й сам за все платитиму. Працюватиму в нічну зміну.
-Ти бач, який багатий! – кричала до нього Катерина. – Якщо так, то поверни мені гроші, які я витратила на продукти для тебе.
Гриша не розумів, чого ця жінка хоче від нього. Поки вона кричала, як навіжена, тато пішов до вітальні дивитися телевізор. Він не заступився за Гришу й дозволяв Катерині й далі його ображати. Хлопець не витримав, побіг до кімнати, зібрав свої речі й пішов з дому.
Літо проведе у бабусі, а на осінь поїде навчатися.
