Було вже пізно й темно. У той день я поверталась з роботи, де мене затримали через чергові дедлайни. Я чекала свій автобус й помітила машину Богдана, чоловіка моєї хорошої подруги, що припаркувався неподалік. Я вже була на «малому старті», щоб бігти до машини(живемо ми у сусідніх домах), але помітила, що з передніх дверей машини хтось виходить й зупинилась…
З машини вийшла красива жінка у платті та на каблуках і з великим букетом квітів. Це точно не Оля, його законна дружина, і коли я це зрозуміла, то негайно зупинилися й щільніше замоталась шарфиком, щоб Богдан, що вийшов провести «даму серця», мене не помітив.
Додому я поверталась сама не своя. Вони завжди здавалися щасливими у шлюбі й тут така таємниця. Розповіла все чоловікові й він мені порадив не лізти у чужу родину, бо вони самі краще знають та розберуться. Я погодилась з ним й нічого не стала розповідати Олі.
Якось у суботу я перетнулася з Олею у магазині й вона запросила мене на чай. Я, не довго думаючи, погодилися. Ми з нею обговорили все, що тільки можна й вона почала розповідати мені про стосунки зі своїм чоловіком.
– Я його не впізнаю останнім часом. Він постійно пізно повертається, розгублений, засмучений та постійно сидить у телефоні. Його та робота доконає, чесно. Я вже йому навіть пропонувала звільнитися, а він все повторює, що це тимчасові труднощі й незабаром все стане на свої місця. З грошима теж тепер складно, бо їм не видають жодних премій та доплат. Я вже думала на другу роботу йти, щоб легше жилось, але він мене відмовив. Попросив ще трохи потерпіти.
Мені стало так шкода Олю, що щиро вірила у брехню Богдана і я не стрималась та розповіла те, що бачила. Вона була вражена такою новиною й попросила залишити її на одинці.
Через кілька днів я дізналась, що чоловік подав на розлучення й намагалась додзвонитися до Олі, щоб якось її підтримати та запропонувати свою допомогу, але слухавки вона не підіймала. Через кілька днів я вирішила просто піти до неї.
Оля відкрила двері й дивилась на мене зверхньо. У середину вона мене так і не пустила. Я запитала, як вона себе почуває та чи у неї все добре.
– Добре? Та ти, напевно, жартуєш? Ти зруйнувала мою сім’ю, а тепер таке питаєш? Він мені сказав, що якби не оце все, то він би просто покинув її через трохи! Він і не думав покидати мене та дітей, а тепер сталось це все! Я б йому і далі вірила, якби не ти!
Після цього вона припинила зі мною вітатися і я дуже шкодую, що таки не дослухалась до чоловікової поради та влізла у чужу родину й втратила подругу.
