Коли я вступив до медичного училища, то не думав, що мені доведеться бути учасником такої казусної ситуації.
Мама ще змалечку готувала мене стати лікарем. Хотіла, щоб я багато заробляв, користувався повагою та й добре, коли в родині є лікар. Я не заперечував, адже мені й самому це подобалось.
Ця ситуація трапилась, коли я вже був на останньому курсі. Наближалися новорічні свята та ми з моєю одногрупницею проходили практику у м _оpзі. Я вже поборов стp _ах, який мене сковував при вході в це моторошне місце, але Олеся ще боялася.
Якось бригада швидкої допомоги доставила до нас у м _оpг тіло 80-річної бабусі. Був пізній вечір та всі розійшлися по домівках. Прибиральниця сказала нам з Олесею десь прилаштувати тіло, завтра мав бути p _озтин. Олеся дуже злякалася заходити до м _оpгу, тож мені довелося все робити самому.
Добре, що сторож допоміг мені занести тіло.
Вільних місць у м _орзі не було та довелося прилаштувати тіло посадивши його на крісло біля столу. Сторож Микола Петрович чоловік з гумором, тож після того, як ми посадили тіло в крісло, він поклав руку п _oмepлої на стіл та записку для патологоанатома поклав на стіл. Микола Петрович ще хотів ручку вкласти в руку, але я переконав його цього не робити.
Та ми пішли.
Наступного ранку приїхало керівництво лікарні та директор став вимагати, щоб прибиральниця терміново зайшла до нього. Річ у тім, що Тетяна Ярославівна, наш технічний працівник, уже тривалий час погано виконувала свою роботу та Тарас Михайлович планував її звільнити. Тетяна Ярославівна давно уже на пенсії, вона уже жінка в літах та інколи дійсно може пропустити бруд.
Тарас Михайлович дуже темпераментний чоловік та не знайшовши Тетяну Ярославівну, відправився на її пошуки самостійно.
За іронією долі жінка, якої не стало, дуже схожа на нашу прибиральницю та, зайшовши у м _оpг, директор лікарні почав на неї кричати, мовляв, вона тут сидить та відпочиває, а в лікарні брудно. Сказавши все, що його турбує, Тарас Михайлович поглянув на папірець, який лежав на столі, від здивування він зачепив ногою крісло, на якому сидів т _pуп та тіло впала прямо на підлогу.
В той момент ми з патологоанатомом та іншим медперсоналом якраз заходили до м оpгy, щоб провести p _озтин та побачили, як звідти вибіг переляканий Тарас Михайлович. Ми давно так не сміялися. Я вже приготувався до того, що мені попаде на горіхи, але все обійшлося.
Олеся шкодувала, що не побачила цього на власні очі, а Тарас Михайлович ще довго уникав нашу прибиральницю Тетяну Ярославівну, щоб вона не нагадувала йому про випадок у м _оpзі. Чеpез заступника передав їй, щоб вона краще виконувала свою роботу.
Згодом я помітив, що у директора додалося ще трохи сивого волосся.