З Оксаною ми разом прожили вісім років. Чотири роки тому в нас народилася чудова красуня донечка. Я любив свою сім’ю, завжди старався дати для них найкраще. Часто дарував подарунки для дружини. Але як виявилося для дружини цього було замало. Вона зраджувала мені за моєю спиною. А недавно взагалі заявила, що йде до іншого жити й ми для неї не потрібні. Оксана забрала практично все, і ми з донечкою залишилися одні. Невже я міг любити цю жінку всі ці роки?

З Оксаною ми познайомилися коли були, ще геть молодими. Вона була дуже красивою дівчиною її важко було не замітити. Кароока красуня наче приворожила мене. Я довго за неї бігав поки вона погодилася стати моєю. Через деякий час я зробив їй пропозицію. Все наче було в нас добре. Я старався її забезпечити всім, що вона потребувала. Працював на двох роботах. Ніколи ні в чому їй не відмовляв. Часто дарував подарунки, квіти через день. Ми любили вийти ввечері на прогулянку, вона слухала всі мої історії та проблеми на роботі. Слухала і підтримувала мене і мені було дуже комфортно з цією людиною. Ніколи б не подумав, яка вона насправді. Дітей ми завести не могли досить довго. Лише через деякий час вона змогла завагітніти, це був найщасливіший момент. Ми раділи двоє. Під час вагітності я практично пилинки з неї здував. Ледве на руках не носив. Я дуже чекав на народження маленької донечки. Коли Оксана народила я був безмежна щасливим. Я старався ще більше, щоб забезпечити моїх дівчаток всім необхідним. Можливо це була моя помилка, оскільки я проводив багато часу на роботі. І не приділяв досить багато часу для дружини. Але цього я вже не дізнаюся.  

Про те, що дружина мені зраджує я дізнався випадково, коли одного разу повернувся раніше з роботи. Я хотів зробити дружині сюрприз, заїхав купив квіти та мчав додому порадувати дружину. Коли я зайшов у квартиру, то зрозумів, що в ній є чужий чоловік. Зі спальні доносилися характерні звуки. Дружина мене не бачила, я просто вийшов з квартири закривши за собою двері. Мені не хотілося влаштовувати скандал. Я гуляв майже весь вечір, обдумуючи все. За що вона так зі мною? В нас же все було добре. Я завжди старався для неї. Оле обдумуючи та згадуючи все я зрозумів, що іноді дружина поводилася по-іншому. Часто на вихідних бігала до подруги. Я списував це на те, що вона і так весь тиждень займається дитиною, а відпочити від цього їй теж потрібно. Але тепер я зрозумів куди вона насправді бігала.  

Ввечері я вирішив поговорити з дружиною. Оксана навіть не заперечувала, просто махнула на мене і сказала, що переїжджає до свого нового чоловіка і їй надоїло няньчитися з нами. Дочку я можу залишити собі. Я був шокованим такою поведінкою дружини. Я не вірив в те, що вона здатна на таке. Дружина просто гримнула дверима і сказала, що речі забере потім. Я був у розпачі та не знав, що мені робити. Адже донькою займалася Оксана весь цей час. Але в той момент я твердо вирішив для себе, що більше я бачити тієї людини не хочу. І доньку я не віддам для неї, навіть якщо прийдеться судитися.  

Дружина повернулася за речами через два дні. Просто почала забирати все, навіть мікрохвильову забрала.  Я не став заперечувати, нехай бере все, що хоче. Лише залишить нас з донькою в спокої. Коли остання валіза була зібрана, вона на прощання навіть на доньку не подивилася, просто гримнула дверима і її не стало в нашому житті. Я стояв по серед кімнати й не міг зрозуміти, як я міг не побачити в цій жінці таку гниль. Я для неї потрібен був лише через гроші. Навіть рідна дитина для неї нічого не значила. Тоді в той момент я вирішив для себе, що зроблю все можливе, щоб виховати доньку геть іншою, не такою як її мати.

Оцініть статтю
Дюшес
З Оксаною ми разом прожили вісім років. Чотири роки тому в нас народилася чудова красуня донечка. Я любив свою сім’ю, завжди старався дати для них найкраще. Часто дарував подарунки для дружини. Але як виявилося для дружини цього було замало. Вона зраджувала мені за моєю спиною. А недавно взагалі заявила, що йде до іншого жити й ми для неї не потрібні. Оксана забрала практично все, і ми з донечкою залишилися одні. Невже я міг любити цю жінку всі ці роки?