З порогу на мене полився потік претензій і невдоволення. Нібито я «накинула» на матір свою дочку і тепер у неї менше часу для заняття з дітьми сестри. А потім взагалі додала, що пенсія не така нині велика, щоб ще годувати мою Софійку.

Моя сестра ще з дитинства мала доволі складний характер. І от ми виросли, створили свої сім’ї, та от сім’я Ніни не проіснувала довго. Через деякий час вона розлучилась із чоловіком і змушена була з дітьми повернутися жити до матері.

Та і тут сестра проявила своє «я». Постійно доводила маму, на щось скаржилась. І це в той час, як матуся весь час намагалась догодити їй, чимось допомогти. Спочатку нібито Ніна й була вдячна, а потім прийняла допомогу, як даність.

Раніше ми з чоловіком постійно завозили моїй матері продукти, забезпечували всім необхідним. Та тепер вона все намагалась віддати Ніні і її дітям. Вони ж не відмовлялися.

Коли мама вийшла на пенсію, то стала повністю виховувати онуків. То на гуртки, то в школу, то в садок, потім в магазин, тоді прибирати в домі, готувати їсти, а далі знов з дітками займатися.

Нещодавно моя Софійка теж пішла в школу і так склалося, що вона звільнялась о 13.10, а ми з чоловіком на роботі до 18.00, тож попросили мою матір забирати Соню після школи до себе, а ми вже будемо заїжджати по нашу крихітку по дорозі додому.

Вона погодилась і наш «план» реалізувався, так минуло три тижні, поки до мене в гості не завітала Ніна. І візит цей був не дружній. З порогу на мене полився потік претензій і невдоволення. Нібито я «накинула» на матір свою дочку і тепер у неї менше часу для заняття з дітьми сестри. А потім взагалі додала, що пенсія не така нині велика, щоб ще годувати мою Софійку.

Ці слова просто пронизали стрілою моє серце. Ми з чоловіком завжди маму забезпечували продуктами, привозили щось смачненьке. Щоправда, останнім часом були зайняті і не заїжджали декілька днів. А тепер ось така дяка за все хороше. Та і чому взагалі матір повинна віддавати весь свій час лише одним внукам, а про іншу не згадувати?

Спочатку від образи я хотіла зателефонувати мамі і попросити більше не забирати Соню зі школи, та потім посиділа, подумала, що ні, такого не буде. Якщо Ніні щось не до вподоби, то це її проблеми, а я не буду викидати бабусю із життя своєї дитини.

Тож, якщо вона ще раз мені виставить якісь зауваження, я не промовчу, а скажу все, що думаю про неї і загалом про цю ситуацію.

Оцініть статтю
Дюшес
З порогу на мене полився потік претензій і невдоволення. Нібито я «накинула» на матір свою дочку і тепер у неї менше часу для заняття з дітьми сестри. А потім взагалі додала, що пенсія не така нині велика, щоб ще годувати мою Софійку.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.