Я виросла в селі, тому після закінчення школи я мріяла вступити до ВНЗ в столицю. Мрія здійснилася, і я вступила до Київського національного університету на державне. Моєму щастю не було меж. Дівчинка яка не виїжджала далі свого села, а тут столиця. Я вірила, що в моєму житті все складеться, що я не повернуся в село назад. Я старалася з усіх сил. На першому курсі я зустріла Олександра, нас познайомила наша спільна знайома. Я закохалася з першого погляду. Він був дуже красивим хлопцем. Я навіть не подумала, що він відповість мені взаємністю. Але в нас виявилося багато спільного в музиці, в їжі, в життєвих поглядах. Ми проводили дуже багато часу разом. Часто їздили відпочивати з друзями.
Але Сашко наче і не думав починати щось більш серйозне. Я йому часто натякала, що пора вже і жити разом, з’їхатися. Але він удавав, що не розуміє про що я йому говорю. Всі наші друзі майже одружені, деякі завели дітей. Мені теж хотілося того жіночого щастя поряд з Сашком. Іноді я натякала йому про весілля, але він знову ж удавав, що не розуміє, про що я. Але ми вже майже шість років разом. Невже я помилилася, і ця людина навіть не думає про наше майбутнє разом. Саша закінчив університет минулого року, орендує квартиру. Я живу в гуртожитку. Але цього місяця мені потрібно також щось шукати, адже я закінчую останній курс. Сашко про це знає, але взагалі мені нічого не говорить. Я думала, що він запропонує переїхати до нього, але він нічого не пропонував. Я домовилася з сусідкою по кімнаті, що ми орендуємо квартиру разом.
Коли я розповідала Сашкові, що в кінці місяця переїжджаю, він здивовано запитав куди це? Я жартома відповіла, що до нього. Він уважно подивився на мене, а потім сказав, що чекати до кінця місяця не хоче і речі перевеземо в кінці тижня. Я була дуже здивована його заявою. В кінці тижня він забрав мене до себе. А я все думаю, як би я тоді жартома не відповіла, він напевно так і не запропонував переїхати до нього.
