«Цукерково-букетний період» у нас із Сашею тривав довго. Все було ніби в снах. Ми зустрічалися майже рік.
Досі пам’ятаю наше перше побачення. Такого букету троянд я не бачила навіть на просторах Інтернету. Ці та інші приємності підносили мене на сьоме небо від щастя. Не було і дня, щоб я не отримувала маленьких подаруночків, квітів чи просто ніжних слів кохання.
На той момент була настільки окрилена, що навіть не додумалася поцікавитися, звідки стільки грошей у такого доволі молодого чоловіка. Напевно, думала, що його робота настільки престижна.
У цих стосунках я просто насолоджувалась, а Сашко домінував. Він завжди вирішував, куди нам піти, які заходи відвідати. І це мені так подобалося. Відчувала себе маленькою принцесою, про яку турбуються і люблять.
Єдиний, але вагомий недолік коханого – любов до алk оголю. Одного разу він зіграв з Олександром злий жарт. З роботи звільнили за появу в нетверезому стані.
На щастя, в хлопця були певні заощадження, та з часом вони закінчилися, а юнак не поспішав вирішувати проблему з безробіттям.
Так ми перейшли й до моїх відкладених грошей. А коли витратили і це, то хлопець попросив мене позичити ще десь декілька тисяч. Як же мене роздратувало це.
Я влаштувала скандал, тож Саша знайшов підробіток, а першу зарплатню знову витратив на випивку. Як набридло мені виносити порожні пляшки з-під пuва.
А коли моєму терпінню прийшов кінець, я просто забрала речі і пішла геть. Заробляти на його розваги я не збираюся. У цих стосунків немає майбутнього.
Сам Сашко не дзвонив до мене і не писав. Аж ось майже через тиждень мені подзвонив його друг Володя і попросив повернутися втішити хлопця. Нібито він там страждає і місця собі не знаходить.
Я не хотіла нічого таїти і розповіла Вові про причину мого переїзду. Та той зовсім не здивувався. У відповідь я почула багато історій про кредити, іпотеки, борги Саші. Він жив так все життя. Та Володя запевнив мене, що кохання юнака до мене щире і вірне.
На той момент я не хотіла мати нічого спільного з цією людиною. Це була вершина безвідповідальності. Шкода було лише втрати всіх своїх «заначок». Та, певно, це найменша втрата, яка могла зі мною трапитися у цих стосунках.
Кілька разів Олександр намагався приходити, телефонувати, зізнаватися у вічному коханні, але я для себе давно все вирішила.
На його питання: «чому ти пішла?» , я відповіла чітко і правдиво. А на правду почула перші образливі слова з вуст цього чоловіка.
Ось така трагічна любов трапилася зі мною. Не хочу взагалі мати стосунків, ніж мати такі, де чоловік користується жінкою і живе за її рахунок.
