Я достатньо заробляю, тож ти можеш поки відпочивати, – сказав мій чоловік. – Ага дякую. З таким відпочинком бажаю тобі самому все життя так відпочивати.

Я дуже любила свою роботу. Знаєте, коли людина на своєму місці, то це відчувається. Не кожному так щастить. Мої колеги думали як досидіти до кінця робочого дня та щоб скоріше настала п’ятниця, а я не хотіла, щоб робочий день закінчувався та йшла на роботу як на свято. Мені дуже подобалося, що я роблю те, що приносить мені задоволення та мені ще й за це платять. Здавалося, що я могла б цю роботу виконувати безплатно. Моя робота пов’язана з людьми та я маю в цьому успіх. Питання, які важко розв’язати через виникнення суттєвих розбіжностей, мені завжди вдавалося залагодити дипломатичним шляхом.

Та коли я вийшла в декрет, мені стало сумно. Тепер я була зачинена в чотирьох стінах, мені не було з ким поспілкуватися. Чоловік приходив з роботи втомлений та не мав бажання розмовляти. Подруги всі на роботі та не мають часу зі мною теревенити, а мої нові знайомі молоді мами говорять лише про все, що пов’язане з дітьми. Через пів року я зрозуміла, що почала деградувати. Щоб чимось себе зайняти, почала вчити іноземну мову, але й це не заміняло мені людського спілкування. я дуже сумувала за роботою. Іноді я приходила до себе на роботу, щоб просто поспілкуватися з колегами.

Я з великим нетерпінням стала чекати того моменту, коли можна буде віддати дитину в ясла. Обговорила це питання з чоловіком, а Валентин сказав, що про те, щоб віддати дитину в малому віці в садочок, не може бути й мови. Я повинна сидіти з дитиною до тих пір, поки їй не виповниться три роки.

Я достатньо заробляю, тож ти можеш поки відпочивати, – сказав мій чоловік.

– З таким відпочинком я скоро перетворюся в тупу домогосподарку. А я на роботу хочуууу, – жалілася я Валентину.

Нарешті настав час коли можна було віддати нашу донечку в дитячий садочок, я все зробила не порадившись з чоловіком, потім зв’язалася з керівництвом та сказала, що я повертаюся на роботу. Всі дуже зраділи та поновили мене на посаді. В перший мій робочий день ми з Софійкою повернулися додому, там на нас чекав Валентин.

– Як це розуміти? – запитав він, – Чому ти зі мною не порадилась?

Я почала виправдовуватись, говорити про свої бажання, але він нічого не хотів чути та ми сильно посварилися. Тепер ми на межі розлучення.

Оцініть статтю
Дюшес
Я достатньо заробляю, тож ти можеш поки відпочивати, – сказав мій чоловік. – Ага дякую. З таким відпочинком бажаю тобі самому все життя так відпочивати.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.