Мені скоро виповниться тридцять чотири. Кілька років тому я познайомилася з чоловіком на святкуванні дня народження своєї подруги. Ми одразу сподобалися один одному. Мене навіть не відштовхнуло те, що він все своє життя мешкає у селі. Того вечора я побачила який він турботливий та як гарно ставиться до жінок.
До цього часу в мене вже було декілька хлопців з якими я зустрічалася довгий час. Але до весілля справа так й не доходила. Всі мої подруги вже давно знайшли чоловіків, а я все не могла зав’язати навіть нормальних стосунків. Один трапився ледачий, не можна було його відтягнути від дивану та телевізора, інший зраджував, ще один почав пити. Загалом я вже почала боятися, що залишуся сама на старості років.
Аж тут знайомство з Олексієм. На наступний день він дізнався у подруги мою адресу та приїхав на своєму старенькому автомобілі з букетом квітів та цукерками. Ми цілий день провели разом. Ось так й почалися наші стосунки. Доволі швидко я познайомила його з мамою. Вона була у захваті. Прийшовши попити лише чаю він зміг відремонтувати дверцята кухонної шафи та за кілька хвилин нагострити ножі, які мама збиралася викинути. «Ось це чоловік» – сказала мені мама коли Олексій курив на балконі. За вечерею він розповідав про свою родину, про господарство та життя у селі.
Не минуло й пів року, як він зробив мені пропозицію. Й хоч я вважала, що він надто поспішає, проте радо погодилася. Весілля запланували за півтора місяця, а кінець вересня. А поки що я взяла відпустку на роботі й ми вирішили, що проведемо її у селі Олексія. За одне й познайомлюся з його батьками та побачу як він живе.
Ось тут й почався мій кошмар. Майже з порогу його мама почала показувати свою неповагу та зверхність у спілкуванні зі мною. Вона не пропускала жодної можливості посміятися з мене за те, що я виросла у місті й не маю господарства та не знаю як за ним доглядати. Вона презирливо дивилася на мій манікюр, а коли дізналася, що я витратила на нього майже півтори тисячі, то ще цілий день ходила та рахувала скільки ж буханок хліба та масла можна купити на ці гроші. На наступний день вже всі сусідки знали, що я витрачаю стільки грошей.
На наступний ранок після мого приїзду свекруха влаштувала справжню муштру о шостій ранку. Вона вирішила, що зможе керувати мною наче якоюсь наймичкою. Коли вона мене розбудила, то одразу почала розповідати все, що я повинна зробити за день. Звісно ж я не збиралася доїти її корів та рубати курку для супу й гнути спину на городі. «Я достатньо заробляю, щоб мати можливість самій собі все купити». Тож коли все прямо сказала їй в очі, то вона ледь не підскочила на місці від злості. В обід, коли з поля повернувся Олексій, то його мама влаштувала справжню сварку.
– Для чого ти її сюди привіз. Вона геть нічого не хоче робити. Навіть лопати до рук не взяла. А що буде коли ви одружитеся й переїдете сюди? Хто її годуватиме? Я не збираюся її за дарма годувати.
На цих словах я була шокована. З чого вона вирішила, що я збираюся після одруження переїхати жити у село. Я маю гарну квартиру у місті. Добре заробляю й люблю свою роботу. Загалом я зрозуміла, що й Олексій теж вважав, що ми будемо жити у селі. Звісно ж я сказала, що це не можливо. Слово за слово та й ми посварилися. Від Олексія та його мами я почула, що таких як я повно у селі й будь-яка захоче стати його дружиною. Загалом вже за годину я їхала у таксі додому й була рада, що все вияснилося до весілля. А його мамі я залишила сто гривень за вечерю та сніданок, щоб потім не говорила, що вона за дарма мене годувала.
