Що ж тепер буде? тривожно промовила Олеся, скоріш до себе, ніж до коханого.
А що? Пошлю до тебе старост. Чекай, спокійно відповів хлопець.
…Олеся повернулася з побачення (яке згодом перевернуло її життя) весела та загадкова. Двом молодшим сестрам розповіла у деталях про зустріч із Бориславом.
Сестри знали, що Олеся була безумно закохана в нього. Борислав обіцяв одружитися з нею восени, після важливих робіт у полі.
І ось тепер, коли відбулося таке близьке побачення на сіновалі, хлопець просто зобовязаний був зробити їй пропозицію.
Однак… Поля вже були обжиті, врожай зібраний у коморах, наближався Новий рік а старост як не було, так і нема…
Мати Олесі, тітка Ганя, почала помічати в старшій доньці зміни. Дівчина, зазвичай жвава, згрубіла та якось нерівно погладшала. Відбулася розмова по душі. Після гіркого зізнання дочки тітка Ганя захотіла сама подивитися в очі майбутньому «зятю». І заодно дізнатися чи не загубилися де їхні старости?
Не довго думаючи, вона пішла у сусіднє село, де жив Борислав. Його мати, яка нічого не підозрювала про вчинок сина, зустріла її. Тітка Ганя вилила всю свою лють, і обидві жінки обурилися. Але Борислав на їхні звинувачення відповів:
Звідки я знаю, від кого в Олесі дитина? У селі багато хлопців. Мені що, усіх дітей у свої записувати?
Тітка Ганя тільки здригнулася від люті…
Вийшовши з хати назавжди, вона кинула Бориславові:
Щоб ти, негіднику, усе життя одружувався!
Напевно, ті слова розгніваної матері дійшли аж до небесної канцелярії. Борислав згодом одружився аж чотири рази…
По обличчю мами Олеся здогадалася, що розмова двох жінок не принесла нічого доброго. Тітка Ганя суворо наказала донькам:
Батькові ні слова! Розберемося самі.
Олесю вона відправила до родичів у Житомир.
Коли дитина народиться, залишиш її у пологовому. Інакше селянки будуть зносити язики до кінця віку. Ну, а там як Бог дасть.
Чоловік тітки Гані, Денис Валерійович, був на селі людиною шанованою. Вчителював у школі, був строгий, але справедливий. Його всі поважали, приходили порадитися.
А тепер власна донька з дитиною на руках! Ганьба на весь колгосп!
Тітка Ганя не могла дозволити такого скандалу, тому й відправила провину дочку геть. Чоловікові пояснила:
Нехай Олеся їде у місто працювати. Адже не маленька вже двадцять.
За молодшими дочками, які були майже однолітками, тітка Ганя тепер пильно стежила.
Та чи втримаєш? Середня, Стася, незабаром поїхала за розподілом у Полтаву, молодша, Евеліна, до Києва.
…На селі кожне слово лунає. Незабаром Денис Валерійович від власних учнів дізнався про сімейний скандал.
Біля чужого рота не поставиш воріт… Він влаштував дружині гарячу лекцію:
Як ти могла на таке піти? Дитину у дитбудинок? Це ж твоя перша онука! Щоб зараз же я побачив її в хаті!
Тітка Ганя не чекала такої рішучості від чоловіка. Хоч сама проплакала цілий рік, знаючи, що онуку віддали. Навіть боялася її відвідувати боялася себе, боялася зову крові…
…Незабаром Олеся з матірю привезли дитину додому. Дівчинку назвали АнІ з того часу Анєчка виросла в любові й турботі, а Олеся нарешті знайшла спокій, знаючи, що її серце прощене, а минуле залишилося позаду.
