З самого ранку Яна працювала. Документи, звіти, графіки, проєкти. Так ще й проспала, тому не поснідала, щоб не запізнитись на роботу.
Нарешті обід. Яна побігла в парк, де знаходилось маленьке кафе, щоб перекусити та випити каву. Вона замовила собі булочки, каву та салат.
Неподалік стояла маленька дівчинка, яка пильно слідкувала за діями Яни. Вона була неохайна, в старому одязі та з брудним волоссям. В її очах була невеличка заздрість та велике бажання поїсти.
Яна відчула на собі якийсь погляд, а потім зрозуміла, що на неї дивиться та сама дівчинка. Вона не змогла спокійно дивитись на дитину і покликала її до себе. Жінка віддала маленькій свої булочки та попросила почекати її біля кафе.
Вона побігла в магазин неподалік та накупила для дівчинки багато смаколиків та деяких продуктів, які б вона могла поїсти. Або принести додому і там би їй приготував хтось.
Яна повернулась до кафе і побачила, що дівчинка справді там чекає її. Жінка з полегшенням зітхнула, дала дівчинці пакет та запитала чи не важко. Та сказала що не важко і, заглянувши в пакет, її очі засяяли зірочками, коли вона перевела свій захоплений погляд на Яну.
– Я точно можу це взяти? – перепитала дівчинка.
– Так, обов’язково бери, їж та рости здоровою. – Мило усміхнулась дитині Яна.
Дівча побігло та ще дуже багато разів подякувало Яні.
Жінка була щаслива та дуже рада, що змогла помогти дитині. Вона неодноразово допомагала таким дітям, в благодійні фонди речі та гроші приносила, допомагала всяко. Серце радіє, коли можна комусь допомогти.
До Яни хтось підійшов. Це був хлопець, який сидів за столиком на терасі через три столи від Яни та спостерігав за всім. Хлопець підійшов, щоб подякувати Яні за її благородний вчинок та добре серце.
– Я радий, що зміг зустріти таку добросердечну дівчину
Вони познайомились. Стали спілкуватись. З часом спілкування переросло в дружбу, а дружба в кохання. Тепер вони одружені та щасливі.
Ось так зробивши добро, Яні воно повернулось і вона зустріла найкращу для себе людину.
