Мене звати Андрій, неодружений, поки не знайшов ту єдину. Живу у бидинку, який дістався мені у спадок від батьків. Працюю, і часто змушений їздити у відрядження. Минулого місяця я поїхав у відрядження на 3 тижні. Майже день витратив на поїздку, поселився в хостел. Прийшов в офіс, і дізнався, що крім мене на завод відправили ще одного інженера. Тому ми попрацювали швидше, і виконали роботу раніше запланованого часу. Оскільки робота була зроблена, то ми вирішили повернутися додому.
Я повернувся додому, підійшов до будинку, і очам своїм не повірив…В моїй оселі горіло світло…
Відкриваю своїм ключем вхідні двері, а вони відчинені вже.
Заходжу в спальню, а там якась парочка лежить в моєму ліжку. А я навіть неодружений!
Якісь підлітки прокралися за моєї відсутності у мій будинок. І облюбували мою спальню. Я сказав, що викличу поліцію. Дівчина розплакалася… Юні закохані мене переконали, що нічого не вкрали і не зламали.
Я все перевірив, техніка та меблі були на місці. Горе-коханці вимили підлогу, поприбирали за собою, і зникли, ніби їх і не було.
Я був шокований…Як таке можливе у 21 столітті? Куди дивляться їхні батьки?
Про всяк випадок я змінив усі замки в будинку, і попросив сусідку Галину Дмитрівну дзвонити мені, якщо побачить щось підозріле.
