До пологового будинку приїхала молода пара на своїй машині. Вони давно домовилися з лікарем, що будуть народжувати тільки в нього. Палату окрему оплатили. Тому приїхали трішки раніше, відразу, як тільки Оленка пожалілася на біль у спині. В них подвійна радість, УЗІ показало, що чекають двійнят. Тому хвилювалися у передчутті радісної події.
Віктор, чоловік Оленки, не відходив від дружини ні на мить. Тому, коли почалися пологи, він тримався дуже добре. І ось на світ появилася перша дитина. Всі медпрацівники замовкли й дивилися, не відриваючи погляду від дитини. Віктор знепритомнів, а Оленка, коли поглянула на дитину, стала кричати:
– Я не зраджувала, це не яяяяяяяяяя.
Ледь вдалося утихомирити породіллю, як на світ появилася іще одна дитина. Цього разу звичайна дівчинка, з білою шкірою. Чоловік Оленки стояв із кам’яним обличчям, коли йому на руки поклали маленьку дівчинку. Він глянув на дитину, і тихо мовив:
– Моя.
Оленка не розмовляла, дивилася в одну точку. Віктор сидів біля дружини, опустивши голову. Слів не було. Чому так вийшло, що син темношкірий, а донечка білявка? На це відповіді ніхто не може дати.
Коли до пологового приїхали родичі, тобто мами Оленки й Віктора, мама Оленки здійняла крик, говорила, що її донька чесна дівчина, і зраджувати свого чоловіка не стане. Якщо зять і сваха проти, то зроблять тест ДНК, який, вона точно знає, підтвердить, що обоє дітей Віктора.
Мама Віктора просила сваху замовкнути, в неї є що розповісти.
Вони всі сиділи в палаті біля Оленки й діток. Світлана Петрівна, мама Віктора, розповіла:
– В молоді роки, коли навчалася в інституті, закохалася в темношкірого чоловіка, який приїхав вчитися з Африки. Кохання наше скороспішне, тому що чоловіка викликали батьки на батьківщину. Тільки коли він поїхав, дізналася, що вагітна. Дуже переживала з того приводу, та син народився з білою шкірою. Потім і не згадувала, хто батько Віктора. А воно он коли прийшлося згадати.
Оленка полегшено витирала сльози, а Віктор шепотів їй на вухо, просив пробачення, що засумнівався в ній.
Буває ж таке.
