Тепер ми змушені були міняти замки, щоби моя теща більше не поводилася в нашій квартирі, ніби це її власне житло.
З моїм чоловіком вже рік, і відтоді його мама важко сприймає наш вибір, який не підходить її сценаріям. Вона мріяла, аби він одружився з донькою мільярдера, щоб жив у розкоші і увів її у золотий світ. Звідки у неї такі амбіції невідомо. Насправді наш дохід скромний: спочатку ми жорстко скріпляли пояс і брали кредит. Спочатку жили в моїй студії, а зараз орендуємо нову квартиру. Наступна мета купити авто. Тож, типово для молодих пар: без великих витрат, але й голодувати не доводиться.
Теща ж наполягає на своїх фантазіях і не приймає реальність, намагаючись зіпсувати наш шлюб. Вона вдає креативні трюки: залишає червону помаду на сорочках чоловіка, одяг пахне жіночими парфумами, а в моїй сумці я знаходила презервативи. Це призводило до сварок, підозр і крику. Кожен раз ми розкривали підступ, хоча залишались сліди.
Нещодавно чоловік отримав завдання поїхати на кілька місяців в інше місто, щоб відкрити нове підрозділення. Ми підтримали його, він виїхав, я залишилася, і все йшло добре.
Через кілька днів я помітила дивні речі: переміщені предмети, переглянуті шафи. Спочатку подумала, що чоловік зайшов за речами, бо це недалеко. Я подзвонила йому він був здивований і запевнив, що ще не повертався. Через годину він передзвонив, голос був похмурий. Він підозрює свою маму. Перед поїздкою він залишив їй наші ключі на всяк випадок і забув їх забрати.
Наступного дня я взяла вихідний і негайно замінила замки. Попередила чоловіка: якщо він знову передасть ключі комусь, я не дам йому спати в квартирі. Увечері все було на своїх місцях отже, це була вона. Я обшукала шафи і знайшла маленьку приховану камеру, сховану на верхній полиці.
Тоді я одразу подзвонила чоловікові. Спочатку він мовчав, а потім розсміявся наче відчув абсурдність ситуації. Я перевірила приміщення, щойно, щасливо, нічого більше не виявила. Чоловік попросив дочекатися його повернення, щоб розвязати питання самостійно.
А наступного дня теща зателефонувала, скаржачись, що її ключі більше не працюють і вона хоче зайти попити чай. Я відповіла, що ні, але запропонувала колись випити разом. Через півгодини чоловік повідомив, що вона скаржилася, ніби я кудись зникла, а будинок порожній.
Ми майже сміялися. Почали вгадувати, які ще приводи вона придумає, аби зайти. І вона не розчарувала: дзвонила кілька разів на день випадково доставили посилку, забула окуляри, або просто принесу кросан.
Коли чоловік повернувся, теща оголосила, що завітає в гості. Ми чекали. Вона прийшла з мішком кросан, наче збиралася помити руки, а потім швидко проскочила в спальню. Ми слідкували, і тут спіймали її, коли вона шарувала в шафі. Вона запінялася, коли побачила нас. Чоловік вийняв камеру з кишені і показав їй.
З того моменту все вийшло з під контролю. Вона почала кричати, що я її обманюю, що брехаю її сину, що він наївний. Прикладала акт сліз і «серцевого нападу». Нарешті вона вибігла, розчавивши двері, мов образлива мучениця.
Я ледве стримала захоплення такий спектакль без репетицій! Але це була лише одна битва. Я знаю, війна ще не закінчилась, проте цього разу ми не поступилися. Ми чітко дали зрозуміти: наша сімя не театр абсурду.
Тисни «Подобається» і отримуй найкращі пости у Facebook ↓
