“Запросила у власну хату сп0кусницю”

Уже два роки як вийшла заміж за Ігоря. Наразі чекаю на дитину. Уже на п’ятому місяці. Вагітність проходить нормально. Я з Ігорем часто гуляємо після його приходу з роботи.

Нещодавно до мене зателефонувала давня подруга, хоче приїхати до нас, щоб роздивитися місто, бо ще ніколи не була в Києві.

Я не погодилася на таку зустріч. Вона приїхала на початку тижня і одразу повідомила, що планує прожити в мене цілий тиждень.

Алла не комплексувала в нічому. Ходила ледь не голою перед моїм чоловіком. Одягала надто відверті речі. Вона почувала себе в нашій квартирі ледь не господинею. Звісно, що мене дратувала така її поведінка.

Окрім цього мені не подобалося те, що Алла не допомагала мені на кухні, адже тепер треба було готувати на трьох. Живіт не зовсім дозволяв мені цілий день товктися. Однак моя подруга наче не розуміла цього.  Вона приймала ароматну ванну. Потім довго масажувала власне тіло масажною щіткою. А я парилася біля плити. Скажіть, хіба це справедливо?

Чоловік працював у своїй кімнаті. Алла несподівано без дозволу зайшла до нього. Вона була в коротеньких шортиках і майці, з-під якої просвічувалися вельми принадні груди.

Наша гостя безсоромно сіла впритул до мого чоловіка, демонстративно витягуючи ноги. Чоловік здивовано глянув на неї і запитав, що вона хоче. Спокусниця не посоромилася зізнатися в своєму намірі, натякуючи, що мужчині потрібен інтим навіть в час вагітності дружини.

Мій Андрій зірвався наче на міні. Рвучко встав і вказав пальцем на двері. Подруга позадкувала, оправдовуючись, що вона нічого поганого не мала на увазі.

-Зараз же вийди з мого помешкання! – наказав мій чоловік.

-Я ж роздягнена… – Можна, я одягнуся? – благальним тоном майже проскиглила Алла.

-Одягайся за порогом, коли не вмієш вести себе по-людськи, – і речі Алли миттю опинилися за порогом, слідом за якими вискочила й Алла, яку майже виштовхнув мій Андрій.

Для мене це було доволі несподівано. Адже мій чоловік не любить піднімати голосу. Тим паче на жінку. А тут він проявив справжній чоловічий характер.

-Вибач, дорога. Але я по-іншому не міг! – промовив він, огортаючи мене в своїх обіймах.

Оцініть статтю
Дюшес
“Запросила у власну хату сп0кусницю”