Я завжди мріяла про той час, коли у мене буде коханий чоловік та улюблена робота. Ще з дитинства у своїх мріях я малювала собі ідеальний образ своєї майбутньої сім’ї.
Коли гралася ляльками – то інсценувала всілякі випадки з майбутнього життя. Вже тоді я чітко знала та усвідомлювала як саме буде виглядати мій коханий чоловік.
Я знала, що у нас будуть не ідеальні стосунки, зате дуже щирі, відкриті та смішні. Я чомусь вірила в те, що ми будемо доповнювати один одного.
Так і сталося. Я вийшла заміж за чоловіка з своїх дитячих мрій. Він був саме таким, якого я собі загадала. А ще – ми були на сьомому небі від щастя, коли дізналися, що зовсім скоро нас буде троє.
Стан вагітності для мене був чимось незвіданим, дивним та благословенним. Я насолоджувалася кожною хвилинкою. А коли почав рости животик та стали чутними перші рухи малюка – я сіяла від щастя.
Мені часто здавалося, що дитинка все розуміє. І мій настрій, і те що я їй розповідаю. Так ми вирішили писати записки вагітної, чи точніше повідомлення нашому таткові від імені нас обох.
Кожного дня вранці ми прокидалися та готували смачний та корисний сніданок для чоловіка, а потім, протягом цілого дня писали йому наші записки.
Вони були наступного змісту:
– “Татку, ми пообідали борщиком та лягаємо спатки. Мама дуже втомилася, а мені хочеться танцювати. Саме тому я і тупочу ніжками всередині животика!.
– “Мені здається, що мої батьки будуть найщасливішими, коли я появлюсь на цей світ. Адже вони зможуть мене пригорнути до себе”.
– “Таточку, я так хочу щось смачненьке. Але все, що їсть мама – мені не смакує. За маминими описами – я б був задоволений від шматочка крейди. Зможеш мені його дістати?”.
Ось такі дивні і водночас смішні повідомлення ми відправляли чоловіку. Він і сміявся від них, і вони його розраджували в ті моменти, коли на роботі був повний завал.
А ще ми відправляли багато фото та відео животика і того, як малюк всередині не може заспокоїтися і на шкірі видніються хвилі і горбки від його рухів.
Навіть не знаю, чи існує щось прекрасніше за ці емоції.
