Ми з моїм рідним братом ще з самого дитинства не могли знайти спільну мову. Мої батьки вважали, що якщо я старший брат, то повинен показувати молодшому гарний приклад та ділитися усім. От тільки Антон не хотів брати з мене приклад, йому більше було до снаги бути таким, як його дружки, з якими вони прогулювали школу. Так що як би я не старався бути хорошим братом, все даремно. Я вважаю, що кожна людина має власну голову на плечах та може контролювати свої дії, а якщо Антон обрав таке життя, то я тут нічого не зроблю.
Проте батьки й далі вперто скидали провину за поведінку брата на мене. Самі недогледіли, а тепер винен я.
Врешті я закінчив школу, пішов навчатися до університету, паралельно підробляв кур’єром, щоб мати гроші на кишенькові витрати.
Між нами з Антоном різниця два роки. Але він раніше за мене почав зустрічатися з дівчатами, раніше й одружився. Йому трапилася така ж хитра жінка як і він. Дівчина обманом одружила його з собою сказавши, що вагітна. А коли з’ясувалося, що ніякої вагітності немає, то Валентина сказала, що їй просто почудилось. Видно, що у неї були якісь проблеми зі здоров’ям і тест на вагітність виявився підробкою.
В той момент вони вже проживали на квартирі, яку батькам заповів дідусь. Антон не став розлучатися, адже це означало б, що він повинен повернутися назад жити до батьків, бо батьки думали цю квартиру задавати квартирантам.
Вони з Валентиною дуже погано жили, постійно сварилися. Коли я телефонував до брата, то постійно чув крики його дружини. Батьки залишилися проживати в однокімнатній квартирі, а я винаймав житло в іншому місті. Так мені було зручно. Невдовзі я зустрів свою майбутню дружину, ми зробили невеличке весілля. Батьки та Антон на нього не приїхали в силу своєї зайнятості. Ну і нехай.
Зараз Тетяна вагітна. Я сказав батькам про це надіючись, що вони допоможуть нам з житлом. Але вони сказали, що після того, як Антон розлучиться з Валентиною, він повернеться до них, а ми підемо у квартиру дідуся. Почувши про це Антон сказав, що розлучатися не буде. Звісно, чого не зробиш заради квартири.
Брат готовий терпіти ненависну дружину тільки заради того, щоб жити на тій квартирі, а ми з Тетяною маємо поневірятися по орендованих квартирах. Хіба це справедливо?
