У двері лязгнув ключ, і Оксана, намагаючись не шуміти, прокралася у квартиру. У передпокої було темно, лише з кухні пробивався тонкий промінь світла. Батьки знову не спали, хоча за північ давно перевалило. Останнім часом це стало звичним довгі нічні розмови за закритими дверима. Зазвичай тихі, але іноді переходили у приглушену суперечку.
Оксана зняла туфлі, поставила сумку з ноутбуком на тумбочку й непомітно пройшла до своєї кімнати. Їй не хотілося пояснювати, чому затрималася, хоча причина була вагомою проект на роботі ніяк не складався, а терміни піджимали.
Крізь стіну чулися приглушені голоси.
Ні, Іване, я так більше не можу, мати говорила тихо, але в голосі було відчутне роздратування. Ти обіцяв ще минулого місяця.
Наталю, розумій, зараз не час, батько, схоже, знову виправдовувався.
Оксана втомлено зітхнула. Останнім часом батьки постійно про щось споріли, але при ній робили вигляд, що все гаразд. Їм уже за пятдесят, вона давно виросла, але все одно неприємно усвідомлювати, що у їхніх стосунках щось не так.
Вона роздяглася, умилася й лігла під ковдру, але сон не йшов. Думки крутилися навколо одного й того самого. Оксанин брат Андрій жив окремо, у іншому місті, і рідко приїжджав. Якщо батьки захочуть розлучитися хто з ким залишиться? Кому дістанеться квартира? І чому вони приховують свої проблеми?
Голоси за стіною не стихали. Оксана простягнула руку до тумбочки й намацала навушники хотілося заглушити чужі таємниці музикою. Рука зачепила телефон, і той упав на килим. Піднімаючи його, Оксана випадково відкрила диктофон. Палець завів над екраном.
А що, якщо записати їхню розмову? Просто щоб дізнатися, що відбувається, а не здогадуватися. Адже якщо вона спитає прямо, вони, напевно, відмахнуться, скажуть, що все нормально.
Совість неприємно заколола. Підслуховувати нехороше, тим більше записувати. Але з іншого боку це її батьки, її родина. Вона має право знати, якщо щось серйозне.
Наважившись, Оксана увімкнула диктофон, поклала телефон на тумбочку ближче до стіни й накрилася ковдрою з головою.
Вранці, збираючись на роботу, вона помітила, що й батько, й мати виглядали невиспаними. За сніданком вони майже не розмовляли, лише обмінювалися звичними фразами.
Ти учора пізно повернулася, зауважила мати, наливаючи чай. Знову затрималася на роботі?
Так, проект доробляли, кивнула Оксана. А ви чого не спали?
Та так, фільм дивилися, відмахнулася мати, навіть не подивившись на доньку.
Батько втопився в газеті й удавав, що дуже захоплений статтею.
Сьогодні не чекай мене до вечерНа вечерю, сказав він, не піднімаючи очей. Переговори з клієнтами, можу затриматися.
