«Завела коханця, розлучилася з чоловіком, а потім дуже пожаліла. Чому?»

Заміжня вже більш як чотири роки. Мій чоловік весь час пропадає на роботі. Правда, вдома він також всьому дає раду. Усе працює, як належиться. А от уваги мені не приділяє Навіть не пам’ятаю, коли ми останнім часом разом були десь у ресторані чи в гостях. Усе ніколи.

Пробувала поговорити з ним на цю тему. Він відмовчується, наче це його не стосується.

Я загалом непогана собою. На роботі почав приділяти мені увагу колега. Сама не зауважила, як втягнулася в ці стосунки і переступила межу дозволеного. А потім усе пішло-покотилося якось наче звично.

Вадим не скупився на подарунки і ресторан. Часом дозволяли собі подорожі за місто. А потім несподівано сказав, щоб я стала його дружиною.

Отож, прийшовши додому, я заявила своєму шлюбному чоловікові, що подаю заяву на розлучення. Євген таке повідомлення також прийняв мовчки, наче я запропонувала йому cходити разом у супермаркет. Після чого подумала, що я йому зовсім байдужа. Це мене наче запевнило, що я на правильній дорозі.

Так я cтала дружиною Віктора. Перший місяць спільного життя з ним не відзначився нічим особливим. Другий місяць став для мене неприємним сюрпризом – чоловік почав пізно приходити додому. Часом відчувався запах перегару і жіночих парфумів.

Удома Віктор до нічого не прикладав рук – він не вмів виконувати домашньої роботи. Коли поламався кран, то сказав найняти собі майстра. Про ніжність, квіти, увагу тут уже не йшлося.

Уся хатня робота лягла на мене. Віктор любив смачненько поїсти, але ходити на закупи повинна була я і готувати лише я.

Окрім того, Віктор почав мені вказувати на мої недоліки. Казав, щоб я перефарбувала своє волосся в русяве, а ще краще – стала блондинкою. Потім почав натякати, що в мене майже нема талії – треба походити в спортивну залу. І одежа моя була старомодна, з його погляду. Такі натяки мене почала дратувати. Врешті, я також зі своєї сторони сказала йому «своє фе». Так ми посварилися.

Віктор не зважав на те, що я також щодня на роботі і що заробляю не менше ніж він. Після тримісячного спільного життя з Віктором зрозуміла, що допустилася грубої помилки. Але в мене нема тепер шансів на її виправлення. Вадим не з тих мужчин, до якого я можу попроситися назад. Я своїм вчинком довела, що не люблю його. А він насправді заслуговує на більше.

Що мені тепер робити – не знаю. Моєї зарплати тепер вистачатиме лише на оренду житла, оскільки в мене нема свого помешкання.  Залишатися самій також не хотілося. Зрозуміла, що мій попередній чоловік був хорошою людиною, але я не вміла його цінувати.

 Тепер думаю про те, як з того викрутитися. Може, ви підкажете?

Оцініть статтю
Дюшес
«Завела коханця, розлучилася з чоловіком, а потім дуже пожаліла. Чому?»