Ян дуже втомився. Важкий робочий день, йому геть не хочеться повертатися додому. Чому? А який сенс повертатись туди, де йому не дадуть спокою? Повертатися в квартиру, в якій знову не прибрано, знову немає що їсти і знову дружина цілий день дивиться серіали. А потім влаштує черговий скандал, якщо Ян навіть дихнув неправильно.
Колись Аліна такою не була. Коли вони брали шлюб, в них все було прекрасно. Обоє працювали, обоє вели домашні справи, побут. Не було проблеми, що не було що їсти вдома, адже готували завжди по черзі, як і прибирали. Або ж разом ставали до плити, чи кожної суботи влаштовували генеральне прибирання, під час якого ще й гарно дуріли, як малі діти.
Проте все це в минулому. Зараз Ян приходить з роботи та йде прибирати за дружиною, яка не може втримати квартиру і день в порядку, перед цим заходить в магазин, бо ж точно знає, що продуктів, що він придбав минулого дня вже не стало. І знову готує, і знову прибирає, а потім вислуховує претензії від Аліни, що він замало заробляє, замало робить для їхніх стосунків. Замало, замало, замало.
Все почалося з того, що молоді люди, реалізувавшись в кар’єрі, вирішили, що час настав і пора народити дитину. Реалізуватись як хороші батьки та виховати щасливу, достойну людину, яка проживе своє життя щасливо. Тому, щоб вагітність і звикання до постійного перебування вдома пройшли комфортніше, Аліна вирішила піти з роботи та деякий час відпочити та підготуватись до появи дитини.
Ян не був проти, адже він розумів, що це все таки Аліні доведеться ризикнути здоров’ям, заради їхньої спільної дитини. Тому чемно чекав, поки дружина відпочине та скаже, що готова до вагітності. Проте… Відпочиває Аліна так вже п’ятий рік. І її характер за цей час геть змінився. Вередлива, сварлива, лінива та гостра на язик. Їй наче взагалі було байдуже на чоловіка, головне, щоб він гроші в дім приносив.
Остання їхня сварка, яка почалась з того, що Аліна стала вимагати в Яна, щоб той пішов з роботи та знайшов щось краще та більш оплачуване, бо їй знову мало грошей, продовжилась тим, що Ян просто вийшов з квартири та пішов пройтися, заспокоїтися. Він вже раніше таке робив, коли розумів, що його нерви вже дуже сильно здають.
Тоді він, прогулюючись в парку, випадково натрапив на Ілону. Це його стара добра знайома, з якою хлопець товаришував ще до одруження з Аліною. Вони зайшли в кафе, щоб поговорити, трохи відмітити зустріч та обговорити події в житті, які сталися в обох за час, який вони не бачились.
Тоді ж виявилось, що Ілона отримала другу вищу освіту та стала психологинею. Казала, що багато людей до неї звертається і багатьом вона вміло допомагає прийти до вирішення своїх проблем, до розуміння себе та тих проблем, які існують і взагалі ментально покращити життя.
Тоді Ян не витримав та запитав, чи не проти вона, якщо він попросить хоча б трішки йому допомогти, адже Ян зараз на роздоріжжі і не може зрозуміти, що йому робити. Ілона погодилась, адже як не допомогти старому другу. Тоді Ян виговорився. Сказав про все, що тільки міг. Пояснив всі причини його смутку та страждань. Ілона вислухала чоловіка та сказала:
– Я не можу для тебе провести повноцінну консультацію, адже мені не можна їх для рідних та друзів. Проте… Скажу тобі просто як подруга, яка має знання в психології. Дай собі відповідь на запитання чи є в тебе ще одне життя, або кілька життів, щоб це ти міг віддати комусь, хто тебе не любить, не поважає, приносить тобі страждання і кого не любиш ти? Якщо не маєш, то чи варто таку дорогоцінну річ, як життя, витрачати на неприємних тобі людей, на неприємні заняття, неприємні речі? Коли ти даси собі відповідь на ці запитання, тоді зрозумієш, що тобі потрібно робити.
Ян хвилин зо тридцять мовчав. Вони просто сиділи та мовчки їли. Весь цей час чоловік обдумував слова Ілони та наче прозрів. Він має лише одне життя і страждати далі не збирається. Тому, оплативши вечерю за двох та сказавши подрузі, що б та вважала, що він її пригостив, тим самим віддячивши за допомогу(адже Ілона хотіла сама за себе заплатити і Ян її ледве переконав не робити цього), пішов додому.
Зайшовши до квартири Ян побачив Аліну, яка вже була на поготові до продовження скандалу. Вона тільки відкрила рота, щоб почати кричати на Яна, як він суворо та розгнівано глянув на неї, що та аж так і зупинилась й стояла з привідкритим ротом, поки Ян говорив:
– Я подаю на розлучення через два дні. Завтра до обіду твоїх речей і тебе самої в моїй квартирі не має бути. Більше нічого чути не збираюсь. Я втомився вже і йду спати.
Аліна була вкрай здивована, адже звикла, що Ян всі її верески та вибрики терпить та ні разу не говорив про розлучення. Жінка думала, що так буде завжди. І коли вона зрозуміла, що відбулось повністю, Ян вже пішов до ванни.
– То це мені тепер треба роботу шукати, чи що?! – заволала Аліна, але Ян вже не реагував ні на якій її верески.
Наступного дня Ян пішов знову прогулятися до парку. Там тихо. Спокійно. І йому якось легше стало. Ніби він величезну важезну глибу з себе скинув. Дихав на повні груди та радів, що нарешті буде вільним.
Повернувся додому Ян по обіді. Дружини вже не було вдома. Так само як не було комп’ютера, холодильника, мікрохвильової, блендера, праски, крісла, фену та пральної машинки. Ну і разом з останньою зникли й усі миючі та пральні засоби. Та й нехай. Тепер Яну головне, що цієї жінки більше не буде в його квартирі та в його житті. А побутову техніку та миючі засоби він купить. Тепер то проблем з грошима в нього не буде взагалі. Як і з ментальним здоров’ям.
«Завтра до обіду твоїх речей і тебе самої в моїй квартирі не має бути. Більше нічого чути не збираюсь. Я втомився від тебе.» – Сказав Ян дружині, яка лише відкрила рота, щоб влаштувати черговий скандал.
