Надя давно вже живе сама. Вірніше – розлучилася з законним чоловіком і завела собі коханця. Чесно зізнаюся, мені заздрісно.
А чим я гірша? Правда, я зі своїм чоловіком не розлучалася. Але ми й не живемо разом. Мій чоловік їздить в довготривалі відрядження. А я постійно сама. Юра приїде на два-три дні. Відлежиться на дивані і знову на роботу.
І що мені з такого чоловіка? Що є, що нема? Користь однакова. Копійку я й сама вмію заробити.
Мені потрібен, щоб мужчина був постійно зі мною, як у Надьки. Він її бавить. На роботу везе і з роботи завозить додому. Продукти привозить лишень коханець. Надя каже, що їй не можна важкого піднімати.
А я наче ця коняка, все на власному горбі додому несу. Мабуть, тому і заздрю Наді. Яка завжди з манікюром і нафарбована. Любить себе. Не дарма до неї так цей Олег клеїться. Власна жінка все терпить. А він розважається з Надею. То везе її на шашлик або до водоспаду. Разом ходять в басейн. А ще він пройшов спеціальні курси масажу, щоб догодити Надці.
Не те, що мій Юрко. Коли попрошу, щоб погладив мені спину, то він своїми рапатими пальцями так шкребе, що здається шкіра з мене злазить. Не треба мені такий масаж. І Юри в постійних відрядженнях також не треба. Хочу мати мужчину, з яким можна спокійно випити каву, сходити до ресторану і просто погомоніти перед сном.
