Не люблю непроханих гостей, що наче сніг зненацька звалюються на голову. У мене всі дні розплановані. Тоді все йде шкереберть. Я б не могла прибути до когось без попередження.
А до мене так несподівано завітала в гості подруга. До того ж не сама, а зі своїм другом. У мене двокімнатна квартира. В одній сплять діти, в іншій кімнаті – я з- чоловіком. Куди постелити друзям? Додаткового дивана нема.
Окрім того, її друг виявився з дивацтвами. Увечері приніс майже ящик пива і влаштував тут запійну вечірку. А ми не вживаємо алкоголю. Мої діти на це все дивилися круглими очима.
Цей Вадим після випитого став дуже агресивним. Почав ледь не погрожувати моєму чоловікові, бо ми спілкуємося між собою жаргоном, а він вишуканою мовою. Почав повчати чоловіка.
Бачу, між мужчинами, назріває скандал. Я смикаю подругу за рукав і кажу, щоб заспокоїла свого бойфренда – мені скандалів не треба. А вона дивиться на мене посоловілими від випивки очима і п’яно усміхається.
Мені стало неприємно від такої поведінки. Хтось подзвонив у двері. Відчинила – сусід з низу скаржиться, що через шум у нашій квартирі він не може заснути, а йому завтра на роботу зранечку бігти. Я вибачилася. Однак він пригрозив, якщо шум не припиниться, то викликає поліцію.
Я не знала, як угомонити своїх гостей. А їм усе було по барабану – вочевидь звикли так відриватися. Вадим увімкнув музику і почав танцювати. Одним словом, дурдом у ці хвилини відпочивав.
Знову хтось подзвонив у двері. Це була поліція. Довелося підписати протокол. Я не стала вигороджувати свою подругу і її друга – розповіла, що ми самі стали заручниками в цій ситуації. Попросила поліцію забрати дебоширів зі собою.
Після цього випадку до мене подруга більше не зверталася. Не знаю, що їм довелося пережити в поліції.
